26 мільйонів гривень і 69 зрізаних дерев: що відомо про нову парковку біля центральної міської лікарні

На території «Центральної міської лікарні», яка належить Рівненській міській раді, розпочались роботи із зачищення зеленої зони, на місці якої робитимуть парковку. «Четверта влада» дізналась більше про це будівництво.

Про парковку, тендери, «заточки» та пояснення лікарні і генпідрядника – читайте в матеріалі.

Після публікації «Четвертої влади» про те, що поруч зі школою №12 біля багатоповерхівки знищують частину зеленої зони під парковку, до нас звернувся читач і розповів, що біля центральної міської лікарні також зрізають дерева під парковку.

На наступний день ми поїхали туди і побачили активні роботи із зачищення ділянки від дерев та поспілкувалися із головним енергетиком лікарні.

Робітники зрізають дерева і зачищають територію під парковки. Фото за 4 квітня 2025 року
Трактором викорчовують кореневища. Фото за 4 квітня 2025 року
Четвертого квітня ще була інформативна стела, де який корпус знаходиться
Крайній ряд дерев залишили. Дев’ятого квітня стелу вже прибрали, працівник лікарні Василь Балакір каже, що її перенесуть в інше місце

На території міської лікарні автівки паркуються повсюди.

Люди і автомобілі на території лікарні наразі пересуваються по одній дорозі. Фото за 4 квітня 2025 року
Всі паркомісця біля центрально входу в обідню пору заставлені. Фото за 4 квітня 2025 року
А це фото зроблене під кінець робочого дня. Фото за 14 квітня 2025 року

«Ми це робимо для покращення»

Ми хотіли запитати про ці роботи у директора Центральної міської лікарні Юрія Ординського, але його не було на робочому місці. Тож запитали в секретарки про заступника директора з економічних питань. Вона сказала, щоб ішли в наступний кабінет до Василя Балакіра.

Точну посаду Василя Балакіра ми не знаємо. Ні сервісний центр, ні відділ кадрів нам не відповіли. У відділі кадрів сказали писати запит, щоб отримати цю інформацію. Ми так і зробили.

Директор Центральної міської лікарні Юрій Ординський, коли ми пізніше зустрілись, повідомив, що це один з його заступників. На зауваження журналістки, що на сайті лікарні в переліку дирекції його немає, директор, сказав, що це непрямий заступник, а щоб дізнатись точну посаду – напишіть запит. Тобто сам директор, схоже, не знає яка посада у Василя Балакіра.

Крім «непрямого заступника» Василя Балакіра, в кабінеті був головний енергетик Геннадій Корольов.

Василь Балакір каже, що лікарня не справляється з таким потоком людей, тому треба більше паркомісць і додає:

– Ну це, в першу чергу, для інвалідів (людей з інвалідністю. – Авт.) місця.

На запитання, скільки ще додатково паркомісць організують, відповів Геннадій Корольов:

– 122 місця, з них – 13 місць для маломобільних. А було 56 місць і з них – шість для людей з інвалідністю.

На фото паспорту обʼєкта вказано, що  планується 109 паркомісць. Ми уточники у керівника генпідрядника ПП «Модена» Олександра Кучерука, скільки ж планується паркомісць: 122, чи 109 він відповів, що таки 109
Як парковка з озелененням виглядає на проєкті. На проєкті видно також що оновлювати планують і корпуси лікарні. Скриншот з паспорту об’єкта будівництва, який надав Олександр Кучерук

Головний енергетик Геннадій Корольов також розповів, що тепер швидка буде заїжджати із іншого в’їзду і буде розмежування між швидкою допомогою та автомобілями відвідувачів.

Головний енергетик Геннадій Корольов. Стоп-кадр із сюжету ITV

Василь Балакір все уточнював у журналістки, чи ознайомилась вона з усім наперед. Додав, що «просто сподівання в нас, щоб ви це висвітлили правильно, що ми це робимо для покращення».

Публічних закупівель на 25 з половиною мільйонів

У електронній системі публічних закупівель Prozorro ми знайшли чотири договори, що стосуються капітального ремонту проїздів та влаштування парковки. Один – по самих роботах, два інші – по послугах з нагляду за виконанням будівельних робіт та авторський нагляд по об’єкту, четвертий – виготовлення проектно-кошторисної документації.

Загальна сума чотирьох договорів 25 мільйонів 499 тисяч 541 гривню.

За словами головного енергетика Геннадія Корольова, на парковки і облаштування в’їздів загалом закладено майже 26 мільйонів гривень:

– Це разом із виготовленням проєкту, експертизою, авторським наглядом і технічним наглядом. Ці гроші ми ще поки не освоїли. Це можуть бути кошти і з місцевого бюджету, так і з НСЗУ.

Договори на послуги з нагляду

Проектно-кошторисну документацію замовили у ФОПа Музики Олександра Сергійовича, також він здійснює авторський нагляд за виконанням будівельних робіт.

Вартість виготовлення проєктно-кошторисної документації – 569 тисяч 813 гривень, авторський нагляд – 67 тисяч 640 гривень.

Основний вид діяльності ФОПа – діяльність у сфері архітектури.

Відповідно до даних з аналітичної сиситеми YouControl, ФОП Музика Олександр Сергійович бере участь у публічних закупівлях із 2021 року. Загальна сума укладених договорів за всі роки становить 7 мільйонів 143 тисячі 931 гривню.

Договір про надання послуг з нагляду за виконанням будівельних робіт уклали ТОВ «Пробудтранс» із пропозицією 332 тисячі 88 гривень.

Компанія має 34 види діяльності. Основний – будівництво житлових і нежитлових будівель. Заснована в листопаді 2022 року у Рівному. Власник та керівник «Пробудтранс» Хочай Андрій Богданович.

Кошти платників податків компанія стала освоювати в 2024 році. За весь час участі в публічних закупівлях загальна сума укладених договорів становить 3 мільйони 190 тисяч 635 гривень.

Хто робитиме вʼїзди та парковку

На основний тендер, за яким компанія має провести капітальний ремонт проїздів з влаштуванням парковки та благоустрою, прийшов тільки один учасник – приватне підприємство «Модена».

Фірма виграла з пропозицією у 24 мільйони 530 тисяч гривень.

«Модена» у 2023-му році отримала без конкуренції понад мільярдний підряд на будівництво Центру реабілітації пацієнтів зі спінальними травмами у клеванському госпіталі ветеранів війни.

Ескіз нового корпусу у госпіталі ветеранів війни в Клевані. Більше фото в матеріалі: Про найдорожчий тендер будівництва на Рівненщини за всі роки існування «Прозоро». І до чого тут «Слуги народу»
Наразі корпус має такий вигляд. Фото надав Олександр Кучерук

Власник і керівник «Модени» – Олександр Кучерук. Фірма зареєстрована у селі Олександрія, там і сплачує податки. Підприємство працює на ринку майже 24 роки.

Хочай Андрій Богданович із «Пробудтранс», компанії, що проводить технічний нагляд, був керівником у «Модені» з 2017 по 2023 рік.

Згідно з довідкою щодо інженерних працівників відповідної кваліфікації, яку «Модена» подавала на цій закупівлі, Андрій Хочай досі числиться штатним виконробом фірми.

Ми запитали у Олександра Кучерука, чи не є конфліктом інтересів те, що технічний нагляд за роботами «Модени» проводитиме повʼязана з нею фірма.

– Конфлікту інтересів не може бути. Інакше ми всі будівельники не можемо працювати в місті, бо всі повʼязані між собою якоюсь співпрацею. Після того інженера (від «Пробудтранс». – Авт.) прийдуть ще всілякі служби і будуть все переміряти і перевіряти. Кожен може щось знайти.

Олександр Кучерук сказав, що Андрій Хочай у них «підпрацьовує» додав, що на цьому об’єкті виконроб Сергій Забужко, а не Хочай. Тобто Андрій Хочай від «Модени» тут не працюватиме.

У 2024 році «Модена» будувала на території центральної міської лікарні відкриту стоянку для тимчасового зберігання автомобілів. Це та парковка, про яку згадував головний енергетик лікарні Геннадій Корольов. Цим договором «Модена» підтвердила свій досвід в тендері на парковку за 24 мільйони гривень.

Так виглядає нова парковка під кінець робочого дня в міській лікарні. Фото за 14 квітня 2025 року

Парковка розрахована 56 місць. Ціна договору – 9 мільйонів 71 тисяча 760 гривень. Тобто фірма вже мала досвід будівництва парковки на території центральної міської лікарні.

«Заточки» під конкретну фірму

Ми попросили керівницю громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирославу Примак проаналізувати цей тендер на те, чи не робили його саме під «Модену», адже на конкурс прийшла тільки одна фірма.

Мирослава Примак каже, що вимога про не менше, ніж 50 осіб в штаті учасника видається надмірною.

– Але оскільки ніхто не оскаржив, то говорити, що це дискримінація ми не можемо, – додала аналітикиня.

Керівниця громадської ініціативи «За чесний тендер» звернула увагу на ще одну вимогу, яка може бути «заточкою» під конкретну фірму:

– Замовник в порушення законодавства вимагав учасника на етапі подання пропозицій оглянути об’єкт, скласти з представником Замовника акт огляду та подати його копію у складі пропозиції. Така вимога порушує ідею електронних закупівель – мінімізувати спілкування замовника з потенційними учасниками, а також звужує коло потенційних учасників та дає можливість контролювати участь у тендері суб’єктів господарювання.

Антимонопольний комітет таку вимогу вважає дискримінаційною, а державні аудитори – незаконною.

Мирослава Примак додала, що оскаржити таку вимогу Замовника може потенційний учасник на етапі подання пропозицій через систему електронних торгів до антимонопольного комітету.

Керівник і власник приватного підприємства «Модена» Олександр Кучерук каже, що різні замовники дають різного роду вимоги:

– Думаю, якщо підприємство має хоча б 50 працівників, то це є додатковою гарантією реалізації проєкту. Тобто, люди – є, техніка – є, досвід – є, з державними обʼєктами працювали, заборгованостей по податках не мають, дозволи з охорони праці – є. З таким підрядником ризики мінімальні. А про акт огляду обʼєкту – це звична практика, яка часто використовується в таких випадках. Щоб потім не було, що підрядник не бачив, на що підписався.

Додав, що про якісь попередні домовленості за цей об’єкт йому невідомо.

Керівник і власник приватного підприємства «Модена» Олександр Кучерук. Фото надав Олександр Кучерук

Ми запитали в директора Центральної міської лікарні Юрія Ординського про те, чи, на його думку, є ризик, що частина коштів піде не за призначенням, бо складається враження, що тендер робився під конкретну фірму.

Юрій Ординський відповів, що все згідно з законодавством:

– В нас є багато правоохоронних органів, які можуть і перевіряють тендери, якщо є така потреба.

«Можна сидіти і нічого не робити»

Пізніше нам вдалося зустрітися із Юрієм Ординським, і ми розпитали в нього детальніше про ці парковки.

Юрій Ординський сказав, що вони відкриті для комункацій. В той же час комунікайниця лікарні Ірина Кот проігнорувала питання і дзвінки журналістки. Архівне фото «Четверто влади» за 2024 рік

Директор лікарні сказав, що ідея створити парковку була давно, а ініціатором виступала також і Рівненська міська рада.

Розповів, що згідно із дослідженням, яке вони проводили, протягом дня на територію лікарні заїжджає приблизно тисячі автівок:

– Зараз паркуються всюди, навіть на зеленій зоні. Це, в першу чергу, робиться для того, щоб не було небезпеки для пішоходів. Ми хочемо розмежувати людей і автомобілі.

За планом під парковку мають зрізати 69 дерев, ми уточнили в Юрія Ординського, чи будуть садити нові дерева, щоб відновити зелену зону.

Директор лікарні каже, що зелена зона збільшиться, бо розробляють також ландшафтний дизайн. Перший етап висадки запланований на кінець квітня – початок травня. Каже, що зелена зона також важлива.

Ми уточнили у власника «Модени» Олександра Кучерука, чи входить ландшафтний дизайн в проєкт. Він сказав, що вони будуть висаджувати рослини і скинув скриншот із документації.

За даними із документації мають висадити 26 платанів і 6 сакур, все інше – кущі та інші рослини. Скриншот надав Олександр Кучерук

На запитання до Юрія Ординського, чи доцільно робити парковку за 26 мільйонів у воєнний час, відповів:

– Можна сидіти і нічого не робити, бо війна. Але ми працюємо, лікарі постійно підвищують свою кваліфікацію. Потрібно розвиватись і наближатись до європейських стандартів. Є стратегія розвитку міста, є стратегія Міністерства охорони здоров’я. Ми стараємось відповідати цим стратегіям. Парковка – це тільки один етап, ми скоро покажемо, як хочемо змінити лікарню.


Головне фото: Колаж «Четвертої влади» (Владислав Мартинчук) на основі фото з фейсбуку Центральної міської лікарні та фото, які надав Олександр Кучерук

34 тисячі на людину: як працює стоматологічна програма для військових на Рівненщині (РОЗ’ЯСНЕННЯ)

Нинішні умови обласної програми не дозволяють ветеранам, яким потрібно багато імплантів, зробити все впродовж одного року, тож програму планують змінити. Як це працює зараз – розповідають в деталях начальниця Управління з питань ветеранської політики Рівненської ОДА Марина Корольова та директор Рівненської обласної стоматполіклініки Юрій Слива. Колаж Владислава Мартинчука на основі фото з особистих фейсбук-сторінок Марини та Юрія

На початку квітня на Рівненщині запрацювала програма, за якою учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, постраждалі учасники Революції Гідності, а також рідні Героїв Небесної Сотні можуть безоплатно поставити зубні імпланти. На це з обласного бюджету на 2026-й передбачили 2 мільйони гривень, на одну людину — до 34 тисяч гривень на рік. Станом на 30 жовтня 2026 року, за словами директора обласної стоматполіклініки Юрія Сливи, імпланти встановили вже 84 військовослужбовцям. 

Ми зацікавилися цією програмою після звернення нашої читачки, рівнянки Софії. Жінка просила не вказувати її прізвище, проте розповіла, що коли її чоловік та його побратим розпочали лікування за програмою, у них виникли труднощі — через брак коштів.

Сказали чекати наступного року 

Чоловік Софії — учасник бойових дій. Розповідає, що подав документи до обласної стоматполіклініки у травні, пройшов огляд, і йому призначили дату вставлення імпланта. 

— Я зразу запитав: ви мені зробите від початку до кінця? Щоб я не ходив так, що імплант поставлю і невідомо скільки часу чекати на встановлення коронки, — згадує військовий.

За його словами, лікар запевнив: якщо беруться, то роблять усе. Одразу у травні чоловікові встановили один імплант і сказали чекати три місяці, поки той приживеться.

У вересні, розповідає, він зателефонував лікарю, щоб продовжити лікування й поставити формувачі ясен, а згодом — і коронку, але йому сказали, що гроші на програму закінчилися. 

За словами військового, йому сказали: «Цього року вже робити нічого не будемо, якщо будуть гроші, то з наступного року доробимо».

Чоловікові запропонували доплатити самостійно або чекати. Він вирішив чекати.

Військовий розповідає, що разом із ним лікувалися й інші: одному побратиму поставили два чи три імпланти, жінці, яка була перед ними в черзі, — чотири. А згодом всім разом сказали, що гроші закінчилися.

Замість імпланта — міст 

Ми також поспілкувалися з побратимом згаданого вище військового, який теж лікувався за програмою. Він теж попросив не називати його ім’я.

За словами чоловіка, він планував поставити імплант. Але після КТ лікар повідомив, що для цього бракує кісткової тканини і її треба наростити, але додав, що нарощування кістки не прописане в програмі і коштів на нього зараз немає.

Він запропонував або зробити процедуру платно, або чекати, поки її внесуть до програми.

Приблизно через місяць, розповідає військовий, він знову прийшов до поліклініки, і вже інший лікар запропонував альтернативу. Замість імпланта йому поставили міст, обточивши два сусідні зуби. 

Що передбачає програма

Історія військових, з якими ми спілкувались, змусила нас розібратися, що передбачає програма і чому під час лікування виникають труднощі. Ми надіслали інформаційний запит до Рівненської обласної ради. 

Відповіді надійшли від двох установ: від Рівненської обласної стоматологічної поліклініки (за підписом в.о. директора Євгенія Колісника) та від Департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення Рівненської ОДА (за підписом заступниці директора департаменту Тетяни Мельник). 

Як повідомили, програма діє на підставі двох розпоряджень начальника Рівненської ОВА: від 12 грудня 2025 року № 781 «Про обласну комплексну програму ветеранської політики на 2026–2028 роки» та від 7 квітня 2026 року № 194, яким затвердили Порядок відшкодування витрат на стоматологічні послуги окремим категоріям осіб.

За кошти програми можна отримати дентальну імплантацію, протезування на імплантатах (цирконієві коронки та мостоподібні конструкції, за потреби індивідуальні абатменти), а також нарощування кісткової тканини та синус-ліфтинг. Для нарощування використовують аутокістку, ксенокістку або їх суміш, за потреби — мембрани й кісткові піни.

Окремо в обох відповідях наголошено: формувачі ясен, абатменти та коронки належать до другого етапу лікування і теж оплачуються з програми. А подальше лікування пацієнтів, яким уже встановили імпланти, «передбачене в межах програми та наявного фінансування».

Сума 34 тисячі гривень — не виплата на руки, а максимальне відшкодування поліклініці. Якщо лікування дорожче, різницю пацієнт може доплатити сам. Конкретний обсяг послуг визначає лікар після огляду.

У програмі вказано, що отримати послуги можна у Рівненській обласній стоматологічній поліклініці та у Рівненському обласному клінічному госпіталі у Клевані. Але останній, за словами директора Андрія Бурачика, поки таких послуг не надає.

Кабінети КП «Рівненська обласна стоматологічна поліклініка». Фото з сайту поліклініки

Чим обласна програма відрізняється від НСЗУ

Обласна програма працює окремо від державної програми медичних гарантій НСЗУ. Тому лікування за пакетами НСЗУ не позбавляє права звернутися й за обласною програмою. 

НСЗУ має два окремі стоматологічні пакети для окремих категорій громадян, зокрема і військових: стоматологічна допомога і зубопротезування. Встановлення зубних імплантів вони не передбачають.

За словами директора Рівненської обласної стоматполіклініки Юрія Сливи, обласну програму та програми НСЗУ можна поєднувати. Тобто один пацієнт може отримати лікування зубів за пакетом НСЗУ приблизно на 25 тисяч гривень на рік, протезування — на 35 тисяч, а за обласною програмою — імплантацію на 34 тисячі гривень.

Проте якщо послуги за пакетами НСЗУ доступні будь-якому військовому в усіх закладах, що мають відповідний договір з Нацслужбою, то імплантацію за обласною програмою роблять лише жителям Рівненської області і тим, які підпадають під прописані у програмі категорії.

Директор Рівненської обласної стоматологічної поліклініки Юрій Слива розповів «Рівненським лікарням», що сам розробляв програму і домагався її підтримки.

Директор поліклініки Юрій Слива, фото з фейсбук – сторінки Юрія

— Я ту програму розробляв, ми роками над нею працювали. Я ходив по всіх депутатах, просив, пояснював, наскільки це важливо, наскільки це треба, щоб військові відчули ту підтримку, — каже Юрій Слива.

За його словами, майже всі два мільйони гривень, передбачені обласною програмою на цей рік, вже використані — залишилось кілька тисяч гривень.

Пацієнтам, за словами директора, намагаються «акуратно пояснити», що грошей на імплантацію обмежена кількість, тому когось можуть просити зачекати.

КП «Рівненська обласна стоматологічна поліклініка», фото з сайту поліклініки.

«Це медицина, а не математика»: чому не всім, хто звернувся, ставлять імпланти 

Рішення, за словами Юрія Сливки, ухвалює хірург. Братися за випадок чи ні, вирішує лікар після огляду та КТ. Імплантацію виконують спеціально навчені хірурги, і саме вони відповідають за результат.

Ілюстрація  з особистої сторінки Юрія Сливи у фейсбуці
Є випадки, від яких ми просто відмовляємося, бо це не в наших силах. Навіть за будь-які гроші — тут питання не в сумі. Якщо є ризики, протипокази, якщо ми не впевнені в результаті, ми не використовуємо бюджетні кошти направо-наліво,
— пояснює директор.

Кількість імплантів — індивідуальна. Складність робіт у різних пацієнтів різна: в одного достатньо кістки, в іншого її бракує або є запалення ясен.

Комусь чотири імпланти мало, а комусь вистачає одного. Це медицина, а не математика, де є формула,
— каже Слива.

Імплант чи міст. За словами директора, імплант доцільний тоді, коли сусідні зуби здорові, щоб їх не обточувати. Якщо ж сусідні зуби вже проліковані, пацієнтові логічніше поставити міст — для цього в поліклініці є інші програми.

Перевага — простішим випадкам. Через обмежений бюджет поліклініка надає перевагу випадкам із прогнозованим результатом.

— Мені простіше взяти, грубо кажучи, три людини неускладнених, ніж взяти одного ускладненого, — каже директор.

Директор поліклініки Юрій Слива, фото з особистої сторінки Юрія у фейсбуці

Слива наводить приклад: 20-річний хлопець без одного зуба, який не курить і доглядає за ротовою порожниною, має кращий прогноз, ніж пацієнт за 60, який багато курить і, ймовірно, не прийде на контрольні огляди.

Важливим чинником директор називає і дисципліну пацієнта після операції: потрібно пити антибіотики, дотримуватися гігієни, приходити на огляди. Військовим після операції часто доводиться повертатися на службу, і контролювати приживлення імпланта складно.

Черга. Лікар оцінює стан пацієнтів, далі записує їх у порядку звернення у чергу, звертаючи увагу на стан пацієнта та наявність коштів у програмі.

Юрій Слива наводить приклад:

Є молоді хлопці, їм треба один імплант, у них достатньо кістки, нормальні об’єми ясен та хороша гігієна. А приходить інший боєць, у якого в роті робиться таке, що просто жах. Ми таким людям пояснюємо: для початку треба видалити зіпсовані зуби, а коли кістка підзаживе — будемо дивитися. Хірург сам визначає, кого він візьме в першу чергу, а кого треба ще допідготувати.

Доплати. Якщо лікування дорожче за ліміт, пацієнт може доплатити. Наприклад, три імпланти коштують близько 36 тисяч гривень, програма покриває 34 тисячі, тож пацієнт доплачує дві тисячі, а за потреби — ще й за нарощування кістки.

Директор каже, що пацієнтів одразу інформують про виділену з бюджету суму і про те, що у випадку, якщо вона не покриє вартість всього лікування, їм запропонують доплатити різницю з власних коштів.

Раз на рік. За словами директора, скористатися програмою можна раз на календарний рік. Наступного року, якщо обласна рада знову виділить кошти, пацієнтам на ту саму суму продовжать лікування.

Нарощування кістки в програмі прописане, але неускладнене, з невеликим обʼємом втрати кісткової тканини,
— каже Юрій Слива. 

Слива також додає, що задоволені програмою, за його оцінкою, близько 95% пацієнтів.

І наголошує, що готовий розібратися в кожній ситуації особисто: пацієнт може прийти до нього і разом з хірургом вони переглянуть його КТ. 

Умови обласної програми планують змінювати 

Обласна комплексна програма ветеранської політики розроблена на 2026 – 2028 роки. На кожен з них на зубні імпланти передбачено по два мільйони гривень.

За словами начальниці Управління з питань ветеранської політики Рівненської ОДА Марини Корольової, обласну програму розробили, оскільки державні не передбачали імплантацію. 

— Багато військових не можуть скористатися пакетами НСЗУ, оскільки повністю втратили зуби. Тобто немає що лікувати та протезувати, — пояснює Марина Корольова.

Водночас, каже посадовиця, нинішні умови обласної програми не дозволяють ветеранам, яким потрібно багато імплантів, зробити все впродовж одного року, тож програму планують змінити.

— Ми працюємо над змінами. Хочемо розробити механізм, що дозволить ветеранам, які потребують імплантації більшої кількості зубів, зробити це одразу, — каже начальниця управління.

Куди звертатися

Щоб скористатися обласною програмою або програмою НСЗУ, потрібно звернутися до КП «Рівненська обласна стоматологічна поліклініка» РОР: м. Рівне, вул. Поштова, 11, тел. (0362) 63-41-72, [email protected]. 

Безоплатно поставити імпланти за програмою можуть:

  • учасники бойових дій;
  • особи з інвалідністю внаслідок війни;
  • постраждалі учасники Революції Гідності;
  • члени сімей загиблих учасників масових акцій протесту: батьки, вдови і вдівці, діти.

Повний перелік визначає Порядок, затверджений розпорядженням начальника ОВА від 7 квітня 2026 року № 194.

Якщо у вас виникли питання чи скарги щодо фінансування програми, звертайтеся до Департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення Рівненської ОДА: вул. 16 Липня, 38, тел. (0362) 26-67-34, [email protected].