26 мільйонів гривень і 69 зрізаних дерев: що відомо про нову парковку біля центральної міської лікарні

На території «Центральної міської лікарні», яка належить Рівненській міській раді, розпочались роботи із зачищення зеленої зони, на місці якої робитимуть парковку. «Четверта влада» дізналась більше про це будівництво.

Про парковку, тендери, «заточки» та пояснення лікарні і генпідрядника – читайте в матеріалі.

Після публікації «Четвертої влади» про те, що поруч зі школою №12 біля багатоповерхівки знищують частину зеленої зони під парковку, до нас звернувся читач і розповів, що біля центральної міської лікарні також зрізають дерева під парковку.

На наступний день ми поїхали туди і побачили активні роботи із зачищення ділянки від дерев та поспілкувалися із головним енергетиком лікарні.

Робітники зрізають дерева і зачищають територію під парковки. Фото за 4 квітня 2025 року
Трактором викорчовують кореневища. Фото за 4 квітня 2025 року
Четвертого квітня ще була інформативна стела, де який корпус знаходиться
Крайній ряд дерев залишили. Дев’ятого квітня стелу вже прибрали, працівник лікарні Василь Балакір каже, що її перенесуть в інше місце

На території міської лікарні автівки паркуються повсюди.

Люди і автомобілі на території лікарні наразі пересуваються по одній дорозі. Фото за 4 квітня 2025 року
Всі паркомісця біля центрально входу в обідню пору заставлені. Фото за 4 квітня 2025 року
А це фото зроблене під кінець робочого дня. Фото за 14 квітня 2025 року

«Ми це робимо для покращення»

Ми хотіли запитати про ці роботи у директора Центральної міської лікарні Юрія Ординського, але його не було на робочому місці. Тож запитали в секретарки про заступника директора з економічних питань. Вона сказала, щоб ішли в наступний кабінет до Василя Балакіра.

Точну посаду Василя Балакіра ми не знаємо. Ні сервісний центр, ні відділ кадрів нам не відповіли. У відділі кадрів сказали писати запит, щоб отримати цю інформацію. Ми так і зробили.

Директор Центральної міської лікарні Юрій Ординський, коли ми пізніше зустрілись, повідомив, що це один з його заступників. На зауваження журналістки, що на сайті лікарні в переліку дирекції його немає, директор, сказав, що це непрямий заступник, а щоб дізнатись точну посаду – напишіть запит. Тобто сам директор, схоже, не знає яка посада у Василя Балакіра.

Крім «непрямого заступника» Василя Балакіра, в кабінеті був головний енергетик Геннадій Корольов.

Василь Балакір каже, що лікарня не справляється з таким потоком людей, тому треба більше паркомісць і додає:

– Ну це, в першу чергу, для інвалідів (людей з інвалідністю. – Авт.) місця.

На запитання, скільки ще додатково паркомісць організують, відповів Геннадій Корольов:

– 122 місця, з них – 13 місць для маломобільних. А було 56 місць і з них – шість для людей з інвалідністю.

На фото паспорту обʼєкта вказано, що  планується 109 паркомісць. Ми уточники у керівника генпідрядника ПП «Модена» Олександра Кучерука, скільки ж планується паркомісць: 122, чи 109 він відповів, що таки 109
Як парковка з озелененням виглядає на проєкті. На проєкті видно також що оновлювати планують і корпуси лікарні. Скриншот з паспорту об’єкта будівництва, який надав Олександр Кучерук

Головний енергетик Геннадій Корольов також розповів, що тепер швидка буде заїжджати із іншого в’їзду і буде розмежування між швидкою допомогою та автомобілями відвідувачів.

Головний енергетик Геннадій Корольов. Стоп-кадр із сюжету ITV

Василь Балакір все уточнював у журналістки, чи ознайомилась вона з усім наперед. Додав, що «просто сподівання в нас, щоб ви це висвітлили правильно, що ми це робимо для покращення».

Публічних закупівель на 25 з половиною мільйонів

У електронній системі публічних закупівель Prozorro ми знайшли чотири договори, що стосуються капітального ремонту проїздів та влаштування парковки. Один – по самих роботах, два інші – по послугах з нагляду за виконанням будівельних робіт та авторський нагляд по об’єкту, четвертий – виготовлення проектно-кошторисної документації.

Загальна сума чотирьох договорів 25 мільйонів 499 тисяч 541 гривню.

За словами головного енергетика Геннадія Корольова, на парковки і облаштування в’їздів загалом закладено майже 26 мільйонів гривень:

– Це разом із виготовленням проєкту, експертизою, авторським наглядом і технічним наглядом. Ці гроші ми ще поки не освоїли. Це можуть бути кошти і з місцевого бюджету, так і з НСЗУ.

Договори на послуги з нагляду

Проектно-кошторисну документацію замовили у ФОПа Музики Олександра Сергійовича, також він здійснює авторський нагляд за виконанням будівельних робіт.

Вартість виготовлення проєктно-кошторисної документації – 569 тисяч 813 гривень, авторський нагляд – 67 тисяч 640 гривень.

Основний вид діяльності ФОПа – діяльність у сфері архітектури.

Відповідно до даних з аналітичної сиситеми YouControl, ФОП Музика Олександр Сергійович бере участь у публічних закупівлях із 2021 року. Загальна сума укладених договорів за всі роки становить 7 мільйонів 143 тисячі 931 гривню.

Договір про надання послуг з нагляду за виконанням будівельних робіт уклали ТОВ «Пробудтранс» із пропозицією 332 тисячі 88 гривень.

Компанія має 34 види діяльності. Основний – будівництво житлових і нежитлових будівель. Заснована в листопаді 2022 року у Рівному. Власник та керівник «Пробудтранс» Хочай Андрій Богданович.

Кошти платників податків компанія стала освоювати в 2024 році. За весь час участі в публічних закупівлях загальна сума укладених договорів становить 3 мільйони 190 тисяч 635 гривень.

Хто робитиме вʼїзди та парковку

На основний тендер, за яким компанія має провести капітальний ремонт проїздів з влаштуванням парковки та благоустрою, прийшов тільки один учасник – приватне підприємство «Модена».

Фірма виграла з пропозицією у 24 мільйони 530 тисяч гривень.

«Модена» у 2023-му році отримала без конкуренції понад мільярдний підряд на будівництво Центру реабілітації пацієнтів зі спінальними травмами у клеванському госпіталі ветеранів війни.

Ескіз нового корпусу у госпіталі ветеранів війни в Клевані. Більше фото в матеріалі: Про найдорожчий тендер будівництва на Рівненщини за всі роки існування «Прозоро». І до чого тут «Слуги народу»
Наразі корпус має такий вигляд. Фото надав Олександр Кучерук

Власник і керівник «Модени» – Олександр Кучерук. Фірма зареєстрована у селі Олександрія, там і сплачує податки. Підприємство працює на ринку майже 24 роки.

Хочай Андрій Богданович із «Пробудтранс», компанії, що проводить технічний нагляд, був керівником у «Модені» з 2017 по 2023 рік.

Згідно з довідкою щодо інженерних працівників відповідної кваліфікації, яку «Модена» подавала на цій закупівлі, Андрій Хочай досі числиться штатним виконробом фірми.

Ми запитали у Олександра Кучерука, чи не є конфліктом інтересів те, що технічний нагляд за роботами «Модени» проводитиме повʼязана з нею фірма.

– Конфлікту інтересів не може бути. Інакше ми всі будівельники не можемо працювати в місті, бо всі повʼязані між собою якоюсь співпрацею. Після того інженера (від «Пробудтранс». – Авт.) прийдуть ще всілякі служби і будуть все переміряти і перевіряти. Кожен може щось знайти.

Олександр Кучерук сказав, що Андрій Хочай у них «підпрацьовує» додав, що на цьому об’єкті виконроб Сергій Забужко, а не Хочай. Тобто Андрій Хочай від «Модени» тут не працюватиме.

У 2024 році «Модена» будувала на території центральної міської лікарні відкриту стоянку для тимчасового зберігання автомобілів. Це та парковка, про яку згадував головний енергетик лікарні Геннадій Корольов. Цим договором «Модена» підтвердила свій досвід в тендері на парковку за 24 мільйони гривень.

Так виглядає нова парковка під кінець робочого дня в міській лікарні. Фото за 14 квітня 2025 року

Парковка розрахована 56 місць. Ціна договору – 9 мільйонів 71 тисяча 760 гривень. Тобто фірма вже мала досвід будівництва парковки на території центральної міської лікарні.

«Заточки» під конкретну фірму

Ми попросили керівницю громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирославу Примак проаналізувати цей тендер на те, чи не робили його саме під «Модену», адже на конкурс прийшла тільки одна фірма.

Мирослава Примак каже, що вимога про не менше, ніж 50 осіб в штаті учасника видається надмірною.

– Але оскільки ніхто не оскаржив, то говорити, що це дискримінація ми не можемо, – додала аналітикиня.

Керівниця громадської ініціативи «За чесний тендер» звернула увагу на ще одну вимогу, яка може бути «заточкою» під конкретну фірму:

– Замовник в порушення законодавства вимагав учасника на етапі подання пропозицій оглянути об’єкт, скласти з представником Замовника акт огляду та подати його копію у складі пропозиції. Така вимога порушує ідею електронних закупівель – мінімізувати спілкування замовника з потенційними учасниками, а також звужує коло потенційних учасників та дає можливість контролювати участь у тендері суб’єктів господарювання.

Антимонопольний комітет таку вимогу вважає дискримінаційною, а державні аудитори – незаконною.

Мирослава Примак додала, що оскаржити таку вимогу Замовника може потенційний учасник на етапі подання пропозицій через систему електронних торгів до антимонопольного комітету.

Керівник і власник приватного підприємства «Модена» Олександр Кучерук каже, що різні замовники дають різного роду вимоги:

– Думаю, якщо підприємство має хоча б 50 працівників, то це є додатковою гарантією реалізації проєкту. Тобто, люди – є, техніка – є, досвід – є, з державними обʼєктами працювали, заборгованостей по податках не мають, дозволи з охорони праці – є. З таким підрядником ризики мінімальні. А про акт огляду обʼєкту – це звична практика, яка часто використовується в таких випадках. Щоб потім не було, що підрядник не бачив, на що підписався.

Додав, що про якісь попередні домовленості за цей об’єкт йому невідомо.

Керівник і власник приватного підприємства «Модена» Олександр Кучерук. Фото надав Олександр Кучерук

Ми запитали в директора Центральної міської лікарні Юрія Ординського про те, чи, на його думку, є ризик, що частина коштів піде не за призначенням, бо складається враження, що тендер робився під конкретну фірму.

Юрій Ординський відповів, що все згідно з законодавством:

– В нас є багато правоохоронних органів, які можуть і перевіряють тендери, якщо є така потреба.

«Можна сидіти і нічого не робити»

Пізніше нам вдалося зустрітися із Юрієм Ординським, і ми розпитали в нього детальніше про ці парковки.

Юрій Ординський сказав, що вони відкриті для комункацій. В той же час комунікайниця лікарні Ірина Кот проігнорувала питання і дзвінки журналістки. Архівне фото «Четверто влади» за 2024 рік

Директор лікарні сказав, що ідея створити парковку була давно, а ініціатором виступала також і Рівненська міська рада.

Розповів, що згідно із дослідженням, яке вони проводили, протягом дня на територію лікарні заїжджає приблизно тисячі автівок:

– Зараз паркуються всюди, навіть на зеленій зоні. Це, в першу чергу, робиться для того, щоб не було небезпеки для пішоходів. Ми хочемо розмежувати людей і автомобілі.

За планом під парковку мають зрізати 69 дерев, ми уточнили в Юрія Ординського, чи будуть садити нові дерева, щоб відновити зелену зону.

Директор лікарні каже, що зелена зона збільшиться, бо розробляють також ландшафтний дизайн. Перший етап висадки запланований на кінець квітня – початок травня. Каже, що зелена зона також важлива.

Ми уточнили у власника «Модени» Олександра Кучерука, чи входить ландшафтний дизайн в проєкт. Він сказав, що вони будуть висаджувати рослини і скинув скриншот із документації.

За даними із документації мають висадити 26 платанів і 6 сакур, все інше – кущі та інші рослини. Скриншот надав Олександр Кучерук

На запитання до Юрія Ординського, чи доцільно робити парковку за 26 мільйонів у воєнний час, відповів:

– Можна сидіти і нічого не робити, бо війна. Але ми працюємо, лікарі постійно підвищують свою кваліфікацію. Потрібно розвиватись і наближатись до європейських стандартів. Є стратегія розвитку міста, є стратегія Міністерства охорони здоров’я. Ми стараємось відповідати цим стратегіям. Парковка – це тільки один етап, ми скоро покажемо, як хочемо змінити лікарню.


Головне фото: Колаж «Четвертої влади» (Владислав Мартинчук) на основі фото з фейсбуку Центральної міської лікарні та фото, які надав Олександр Кучерук

Ексочільника Рівненського протипухлинного Максим’яка підозрюють у завищенні зарплат 51 працівнику: що відомо 

Колишніх керівника та бухгалтерку Рівненського обласного протипухлинного центру підозрюють у завищенні зарплат працівникам цього медзакладу, зокрема – адміністрації. Колаж Владислава Мартинчука на основі фото «Четвертої влади» та Рівненського обласного протипухлинного центру

Колишнього керівника медзакладу Рівненської обласної ради підозрюють у незаконному завищенні зарплат. За даними слідства, 51 працівнику необґрунтовано виплатили понад 12 мільйонів 984 тисячі 465 гривень. Більшість із тих, хто отримав додаткові виплати, працювала в адміністрації закладу. Точну суму «Рівненські лікарні» отримали з відповіді ГУНП в Рівненській області на запит.

26 червня Рівненська обласна прокуратура повідомила про підозру колишньому головному лікарю медзакладу. За даними правоохоронців, він упродовж січня 2022 року — серпня 2024 року разом із головною бухгалтеркою завищував посадові оклади працівників. Для цього до штатних розписів вносили неправдиві дані.

Прокуратура не озвучила ім’я підозрюваного та назву закладу. Проте «Рівненські лікарні» з’ясували, що йдеться про Рівненський обласний протипухлинний центр та його колишнього керівника — Григорія Максим’яка.

Як завищували зарплати

За даними слідства, у медзакладі умови оплати праці були визначені колективним договором — документом, який регулює, зокрема, зарплати, доплати та інші виплати працівникам. Слідчі стверджують, що посадовці безпідставно встановлювали вищі оклади, ніж мали бути за умовами договору.

Загалом 51 працівнику, більшість з яких працювала в адміністрації закладу, додатково виплатили близько 13 мільйонів гривень, в тому числі зайво нарахували та сплатили єдиний соціальний внесок на ці виплати.

Спочатку в офіційних повідомленнях правоохоронців йшлося про меншу кількість працівників. Зокрема, у повідомленні ГУНП в Рівненській області від 4 березня 2026 року згадувалося про 32 працівників. 

У відповіді на запит поліція пояснила, що ці дані відповідали інформації на тодішньому етапі досудового розслідування. Надалі слідство встановило додаткові обставини та ширше коло працівників медзакладу, яких стосувалися ці виплати.

У наступних повідомленнях поліції та прокуратури за 26 червня 2026 року вже йшлося про 51 працівника. 

5 серпня 2026 року правоохоронці повідомили про завершення досудового розслідування у справі та скерування обвинувального акта до суду. 

Екскерівника, повідомила прокуратура, обвинувачують за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 209 Кримінального кодексу України. Йому інкримінують службове підроблення, вчинене за попередньою змовою, а також заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах та в умовах воєнного стану.

Якщо його провину доведуть, йому загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Також суд може заборонити обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Журналістка «Рівненських лікарень» безуспішно намагалась сконтактувати з Григорієм Максим’яком: спочатку в телефонному режимі, згодом перелік запитань відправила у месенджері. Повідомлення експосадовець прочитав, однак не відповів.

________

Що відомо про справу головної бухгалтерки

Любов Цимбалюк працювала головною бухгалтеркою Рівненського обласного протипухлинного центру до грудня 2024 року, після чого звільнилася у зв’язку з виходом на пенсію.  Їй повідомили про підозру ще у березні 2026 року. Після оголошення підозри суд наклав арешт на її майно. 

Спочатку місцевий суд обрав їй запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Прокуратура оскаржила це рішення та просила призначити заставу у розмірі 2 мільйонів 100 тисяч гривень.

Рівненський апеляційний суд частково задовольнив скаргу прокуратури та призначив бухгалтерці заставу у 832 тисячі гривень.

Сама підозрювана, як повідомляла пресслужба Рівненського апеляційного суду, провину заперечувала, заявлявши, що «документи підмінили без її відома». Про які документи йдеться, у повідомленні суду не уточнено. Також начебто її не допустили до аудиторської перевірки, хоча вона хотіла взяти в ній участь.

За відомим нам номером жінка не відповідає ні на телефонні дзвінки, ні на повідомлення у месенджерах.

Якими були зарплати Максим’яка та головної бухгалтерки

У 2024 році «Четверта влада» досліджувала зарплати керівництва протипухлинного центру за попередній рік. За даними, які заклад надав редакції, у 2023 році бухгалтерці нарахували 357 тисяч гривень. У середньому це майже 30 тисяч гривень на місяць до сплати податків. Її посадовий оклад становив 25 тисяч гривень.

Значно більше отримував тодішній директор Григорій Максим’як. У 2023 році йому нарахували 1 мільйон 485 тисяч гривень. У середньому це було близько 124 тисяч гривень на місяць до сплати податків. Його посадовий оклад становив майже 44 тисячі гривень. Крім окладу, Максим’як отримував доплати, премії та інші виплати.

Головна бухгалтерка Рівненського обласного протипухлинного центру Любов Цимбалюк з директором онкодиспансеру Григорієм Максим’яком. Фото з фейсбук-сторінки Рівненського обласного протипухлинного центру за 2024 рік

Інша справа щодо Максим’яка

Це не єдина кримінальна справа, у якій фігурує колишній керівник протипухлинного центру.

Максим’яка також обвинувачують у службовій недбалості. За даними слідства, у 2023–2024 роках він видавав накази про надбавки працівникам за складність і напруженість у роботі. Йшлося про доплати у розмірі 150% посадового окладу. Їх отримали 23 працівники медзакладу.

Слідство вважає, що через ці виплати протипухлинний центр втратив майже 3 мільйони гривень.

Григорій Максим’як. Фото «Четвертої влади»

Розслідування цієї справи вже завершили, а обвинувальний акт передали до суду. Остаточне рішення щодо вини Максим’яка має ухвалити суд.

________

Григорій Максим’як керував онкодиспансером у Рівному понад 40 років. У 2018 році його знову обрали головним лікарем, а у травні 2023 року з ним продовжили контракт уже як із директором протипухлинного центру.

У вересні 2024 року він звільнився після скандалу навколо вечірки учасників медичної конференції. У соцмережах тоді опублікували відео, на якому працівники протипухлинного центру танцювали, зокрема, на столах.

Голова Рівненської обласної ради достроково припинив контракт із Максим’яком за угодою сторін. Разом із ним звільнилися троє його заступників.

У листопаді 2024 року протипухлинний центр очолив Віталій Бойко. До цього він керував Рівненською обласною дитячою лікарнею.

Раніше «Четверта влада» неодноразово писала про роботу Рівненського обласного протипухлинного центру та його багаторічного керівника Григорія Максим’яка. Зокрема, журналісти розповідали про скарги пацієнтів на побори, платні обстеження, які мали бути безоплатними, та зарплати керівництва закладу.