Новорічні свята — період, коли до лікарень традиційно приходить багато благодійників із подарунками, які можуть завдати шкоди тяжкохворим дітям. Керівниця благодійного фонду «Скарбниця Надії» Марʼяна Рева вкотре наголошує про ризики необдуманих вчинків відвідувачів таких дітей і як реально можна допомогти.
Щороку на День Святого Миколая, Різдво та новорічні свята до медзакладів приходять відвідувачі, які хочуть особисто передати дітям гостинці.
Однак, акцентує у подкасті «РівноЦінні» Мар’яна Рева, більшість таких людей «йдуть у лікарню, як контактний зоопарк»:
- Вони хочуть прийти в палату, дати дитині в руки подарунок, дати дитині в руки мандарини і цукерки, сфотографуватися, ще сісти на ліжко, ще обійняти цю дитину. Але відвідувачі часто не враховують стан здоровʼя дітей.
Рева пояснює ризики таких подарунків для пацієнтів онковідділень і дітей з іншими складними діагнозами:
- Не питають, що цій дитині можна їсти. Не питають, які в неї аналізи, який в неї цукор. Принести дитині в таке відділення мандарини і цукерки… З онкологією дитина завтра буде блювати після ваших мандаринів. З діабетом дитина завтра може лежати в реанімації, бо вона наїсться цих цукерок. – деталізує волонтерка.
Вона додає, що не всі діти з діабетом перебувають у лікарні з батьками: частина підлітків лежить самостійно і дорослі не контролюють, що вони можуть зʼїсти.
Через це, за словами Реви, «люди витрачають дуже багато коштів, витрачають час, а толку з цієї допомоги ніякої – скоріше може бути шкода».
Які реальні потреби
Керівниця фонду наголошує, що оптимальний спосіб допомоги — дізнатися про реальні потреби відділення:
- Найоптимальніший варіант — запитати в лікарні, що вам треба. Елементарно.

Вона наводить приклади того, що справді є необхідним у відділеннях. За її словами, одна з мам зараз купує в онковідділення нові диванчики, килимок та іграшки в ігрову кімнату замість того, щоб розносити дітям цукерки:
- Вона не буде йти по палатам до кожної дитини і не буде пхати в руки мандарини. Вона зробить те, що потрібно для цих дітей.
Серед постійних потреб лікарень Рева називає постільну білизну, рушники, базові речі на кшталт пластикових горщиків, а також ремонтні дрібниці — заміну дверей, мікрохвильовки чи пральної машини:
- Буває, що треба мікрохвильовка, яка поламалася. Буває, що треба поремонтувати пральну машинку… Лікарня — це безкінечні якісь потреби.
Вона додає, що такі прохання, зазвичай, не публікують на сайтах медзакладів, але персонал відділення завжди може назвати потрібні речі, якщо до них звернутися.
Також Рева навела випадок із сиротинця, де кілька років тому попросили придбати бойлер у душову кімнату:
- Елементарна річ, але вона потрібна.