В Україні бізнес розвиває нові формати харчування для медперсоналу та пацієнтів держлікарень

Вартість повноцінного обіду в закладі такого формату – у середньому — 170 гривень. Фото – Joinposter.com

Мережа закладів харчування FoodieSpace, яка фокусується на розвитку в державних і комунальних лікарнях, за два з половиною роки виросла до 22 точок і планує відкрити 200 локацій за 3 роки. Власниця проєкту Тетяна Коваль розповіла в інтерв’ю, як з’явилася ідея такого формату, чому фокус саме на державних лікарнях і який середній чек для відвідувача такого закладу.

Як з’явилася ідея

Ідея FoodieSpace з’явилася з мого особистого досвіду. Під час перебування в лікарні я побачила, наскільки застарілою та незручною є система харчування в більшості медичних закладів. Їжа часто не враховує реальних потреб пацієнтів, а простори для харчування більше нагадують радянські їдальні, де некомфортно ні пацієнтам, ні лікарям, ні відвідувачам.

Тоді я зрозуміла, що проблема не лише в їжі, а й у підході загалом. Так з’явилося бажання створити сучасний формат харчування в лікарнях — простір, де їжа є смачною, збалансованою й корисною, а атмосфера підтримує людину в непростий для неї момент. Це не просто кафе в лікарні, а місце, де всі можуть отримати якісну їжу та сервіс на рівні міського закладу, не виходячи за межі лікарні. 

Моя місія — змінити культуру харчування в українських лікарнях і довести, що їжа в медичному закладі може бути не просто формальністю.

Перший заклад

Ми почали відкривати заклади в лікарнях два з половиною роки тому.

Для нас принципово важливо працювати саме з державними та комунальними лікарнями. Це наша чітка ніша і саме вона позитивно вплинула на наш успіх.

Ми добре розуміємо свою цільову аудиторію (пацієнтів і медичний персонал) та їхні реальні потреби, і можемо працювати з ними системно й ефективно.

Відвідувачі

  • Медичний персонал.
  • Пацієнти.
  • Відвідувачі.

Основна цільова все ж медичний персонал — це 70%.

Вартість

Вартість повноцінного обіду у нас у середньому — 170 гривень. 

Це справжній комплексний обід: суп, гарнір, м’ясо, салат і напій.

Навіть при таких цінах інколи виникає супротив гостей, тому ми багато працюємо над лояльністю клієнтів, партнерськими відносинами, робимо акції, дні з спеціальними цінами.

Складнощі впровадження

Основна складність — це робота з державними й комунальними лікарнями. З точки зору системи.

Дуже часто бракує загального розуміння, що сучасний заклад харчування в лікарні — це норма і необхідність, а не «зайве».

Не всі керівники лікарень зацікавлені здавати приміщення в оренду чи змінювати підхід, навіть коли це покращує вигляд лікарні й сервіс для людей.

Контроль

У нас велика команда — близько 550 людей.

Кожен відіграє свою важливу роль у роботі мережі. У центрі стоїть шеф-кухар: він не лише розробляє меню, а й проводить навчання команд у регіонах, передає стандарти приготування та стежить за тим, щоб якість залишалася стабільною незалежно від місця.

Контроль якості на точках здійснюють адміністратори — вони стежать, щоб процеси виконувалися за стандартами, і одразу реагують на будь-які відхилення. У такий спосіб шеф будує систему, а сама система працює, забезпечуючи однакову якість у всіх наших закладах, незалежно від того, чи це велике місто, чи регіональна лікарня.

Соціальні та благодійні ініціативи — також важлива частина нашої комунікації з гостем. У мережі FoodieSpace систематично діють благодійні страви, кошти з яких ми спрямовуємо на підтримку дітей або війська.

Окремий напрям — співпраця з ветеранськими бізнесами: у наших закладах можна купити товари від ветеранів (крафтові м’ясні делікатеси, чай, адаптивний одяг). Наприклад, у нас є бренд «Сушена радість».

Плани на майбутнє

Зараз у нашій мережі 22 заклади і за 3 роки плануємо масштабуватися до 200.

У піковий рік відкрили 10 закладів.

У 2025 році відкрили п’ять. 

Ми свідомо знизили темп, тому що мені був потрібен час на стандартизацію. Цей рік присвятили створенню великої книги стандартів і системи навчання персоналу — щоб у майбутньому масштабуватися швидше й якісніше.

Хочемо запустити франшизу. Є запити з різних міст. Люди самі приходять і просять франшизу. Тому наступного року будемо активно розвивати цей напрям.

Вийти на міжнародні ринки. Як тільки ми запустили першу локацію — я вже знала, що хочу масштабувати проєкт. У певний момент навіть пропонували одній португальській лікарні відкрити подібний заклад за нашою моделлю, але тоді до ідеї поставилися досить зневажливо — мовляв, у них і так усе працює.

Зараз фокусуємося на Болгарії та Молдові. Розглядали Польщу, але там вже дуже висока конкуренція. Натомість у Болгарії ринок фактично відсутній: у лікарнях або готують їжу самостійно, або працюють застарілі буфети. Це середовище, де ринок можна побудувати з нуля. 

Але після кризи я перестала ставити для себе жорсткі дедлайни. Вихід за кордон точно є в нашому п’ятирічному плані, але коли саме це станеться — покаже контекст і обставини.

Якого обладнання не вистачає медзакладам в Дубно

Центр первинної медико-санітарної допомоги «Здоров’я+» потребує модернізації обладнання. На фото — медичний заклад. Джерело — фейсбук-сторінка медичного центру

У медзакладах Дубна частина техніки працює роками і вже не відповідає сучасним вимогам. Зокрема, у Центрі первинної медико-санітарної допомоги «Здоров’я+» досі використовують плівковий рентгенапарат 1992 року випуску.  

Про потреби медичного центру, а також Дубенської міської лікарні повідомив департамент цивільного захисту та охорони здоров’я населення Рівненської ОДА у відповідь на запит «Рівненських лікарень».

Що необхідно центру «Здоров’я+»

У центрі досі працює рентгенапарат РУМ-20 1992 року виробництва. Це обладнання російського походження, на якому знімки роблять ще у плівковому форматі. Така техніка вже не відповідає сучасним вимогам Національної служби здоров’я України, — зазначають у департаменті.

Приблизно так виглядає рентгенапарат РУМ-20. Фото ілюстративне, джерело — «Прозорро. Продажі».

Департамент пише, що апарат потребує щонайменше відцифрування — тобто модернізації, яка дозволить видавати знімок одразу на комп’ютер лікаря в цифровому форматі, або й повної заміни. Інших потреб у медичного закладу поки немає.

Якого обладнання потребує Дубенська міська лікарня

Дубенській міській лікарні бракує низки важливого обладнання для діагностики та лікування.

У переліку:

  • мобільний рентгенапарат;
  • С-дуга (використовують під час операцій для рентген-контролю);
  • комп’ютерний томограф не менше ніж на 64 зрізи;
  • УЗД-апарат;
  • відкрита реанімаційна система;
  • 50 ліжок з сервоприводом;
  • 10 багатофункціональних моніторів пацієнта;
  • 10 шприцевих насосів. 

За інформацією департаменту, більшість цього обладнання зношена і не відповідає сучасним вимогам.


«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку посильну для вас суму на волонтерську монобанку або на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693