У травні 2026 року органи правопорядку затримали на хабарі очільника Березнівського центру первинної медичної допомоги, депутата Рівненської районної ради від «Європейської солідарності» Івана Габорця. Слідство стверджувало, що він як член лікарсько-консультативної комісії отримав 1 тисячу 500 доларів хабаря.

Габорець повністю визнав свою вину. Проте після вироку у справі про хабарництво він продовжив очолювати медичний заклад.

Чому і як це сталося — у матеріалі «Рівненських лікарень». 

Гроші за фіктивні документи

Іван Габорець очолив Березнівський центр первинної медичної допомоги ще у листопаді 2011 року. Відтоді він залишався керівником цього медичного закладу. Водночас 5 травня 2026 року його затримали правоохоронці безпосередньо у робочому кабінеті під час одержання хабаря.

Згодом органи правопорядку повідомили: Іван Габорець, який входив до лікарсько-консультативної комісії, брав гроші за оформлення медичних висновків про потребу постійного стороннього догляду. Такі документи допомагали чоловікам уникати мобілізації.

Загальна ж сума неправомірної вигоди, за даними слідчих, становила 1 тисячу 500 доларів. Згідно з матеріалами справи, медик отримував їх двома частинами.

Першу суму — 600 доларів — очільник установи узяв ще 9 квітня, зокрема за надання двох медичних довідок для батьків військовозобов’язаного. Документи мали підтверджувати, що батьки чоловіка через наявність порушень не можуть самостійно обслуговувати себе, а відтак потребують стороннього догляду. На підставі цих документів чоловік мав оформити догляд за батьком і в результаті — отримати відстрочку від мобілізації.

Другу частину коштів — 900 доларів — Іван Габорець отримав 5-го травня за видачу таких самих документів для трьох родичів кума згаданого чоловіка.

Після передачі більшої суми у травні посадовця затримали.

Наступного дня, 6-го травня, керівнику медичного закладу повідомили про підозру у прийнятті пропозиції, обіцянки або одержанні службовою особою неправомірної вигоди (частина 1 статті 368 Кримінального кодексу України). 

А 7-го травня Рівненський міський суд за клопотанням правоохоронців обрав йому запобіжний захід — нічний домашній арешт.

Суд заборонив Івану Габорцю залишати житло з 22:00 до 6:00. Окрім того, зобов’язав його здати закордонний паспорт і носити електронний браслет.

Окремою ухвалою суд відсторонив Івана Габорця від посади керівника Березнівського центру первинної медичної допомоги. 

Обидві ухвали — і про нічний домашній арешт, і про відсторонення від посади — мали діяти до 6 липня 2026 року. Проте вже наприкінці травня очільник медичного закладу підписав угоду з прокурором, за якою повністю визнав свою вину.

Вирок за хабарництво для Івана Габорця

Іван Габорець визнав свою вину одразу у двох кримінальних правопорушеннях.

Йшлося про прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди (частина 1 статті 368 Кримінального кодексу України), а також про складання й видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів (частина 1 статті 366 Кримінального кодексу України).

На початку червня 2026 року угоду про визнання винуватості разом з обвинувальним актом прокуратура передала до Березнівського районного суду Рівненської області.

А наприкінці червня суд затвердив угоду й ухвалив вирок у справі. За обома статтями Кримінального кодексу України головного лікаря визнали винним.

Остаточним покаранням для нього став штраф у сумі 68 тисяч гривень. Також Івану Габорцю заборонили на три роки обіймати посади та займатися діяльністю у складі лікарсько-консультативних комісій та/або лікарсько-експертних комісій.

Крім того, суд скасував для нього заходи забезпечення — призначений у травні нічний домашній арешт, а також відсторонення від посади керівника Березнівського центру первинної медичної допомоги.

Майже одразу після цього Габорець і повернувся на роботу.

Як Іван Габорець повернувся на роботу

З додаткової ухвали Березнівського районного суду «Рівненським лікарням» стало відомо: після винесення вироку Іван Габорець звернувся до міської ради, щоб продовжити виконувати обов’язки керівника медичного закладу.

Згодом у Березнівській міській раді нам підтвердили цю інформацію.

«6 липня 2026 року Габорець Іван Юрійович звернувся до Березнівської міської ради із заявою про надання дозволу приступити до виконання  обов’язків на посаді головного лікаря комунального некомерційного підприємства «Березнівський центр первинної медичної допомоги» Березнівської міської ради з 7 липня 2026 року», — йдеться у відповіді на запит «Рівненських лікарень».

На підставі отриманої заяви міський голова Березного Руслан Пилипчук у той же день видав розпорядження, за яким дозволив Івану Габорцю знову очолити медичний заклад.

Нам також надали копію цього документу:

Чому після вироку у справі про хабарництво Івану Габорцю дозволили повернутися у крісло керівника медичного закладу, ми запитали безпосередньо у міського голови Березного Руслана Пилипчука.

— Тому що за рішенням суду він був відсторонений від посади на зазначені терміни, розумієте, — коротко відповів Руслан Пилипчук.

Юристи пояснюють: у міської ради дійсно не було підстав не допускати Габорця до роботи.

— Відсторонення було не звільненням, а тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження. Його встановили до 6-го липня 2026 року, а вироком додатково скасували. Отже, з 7-го липня правової підстави не допускати Габорця до роботи вже не було. У цьому випадку юридично точніше говорити не про «поновлення на посаді», а про припинення відсторонення і допуск до виконання обов’язків, —  каже адвокат проєкту «Свої люди» (Bihus.Info) Юрій Мельник.

Невдовзі ж після повернення до роботи Габорець звернувся до Березнівського районного суду з проханням деталізувати свій вирок. Зокрема, він прохав роз’яснити, які саме посади йому заборонили обіймати упродовж трьох років.

В ухвалі від 14 липня 2026 року суд зазначив, що заборона стосується саме участі у лікарських комісіях. Тож вийшло, що керувати медичною установою Івану Габорцю ніхто не забороняв.

Керівник з вироком 

Вирок щодо Івана Габорця остаточно набрав законної сили 30 липня 2026 року. Уже після цього міська влада Березного мала всі юридичні важелі, щоб розірвати з ним контракт, каже Юрій Мельник.

— Суд не заборонив Габорцю бути керівником медзакладу, а заборонив роботу у складі конкретних комісій. Тому загальної автоматичної підстави звільнити його з посади головного лікаря за цією нормою немає.

Проте відповідно до порядку, затвердженого постановою Кабміну №792, контракт з керівником державного, комунального закладу охорони здоров’я може бути розірваний у разі набрання законної сили рішенням суду про визнання керівника медзакладу винним у корупційному правопорушенні, — пояснює Юрій Мельник.

Для запуску цієї процедури Міністерство охорони здоров’я або обласна державна/військова адміністрація має направити звернення органу управління закладом. Той повинен розглянути його протягом 30 днів і, якщо визнає обґрунтованим, достроково розірвати контракт. Або ж має обґрунтувати, чому немає підстав для дострокового розірвання контракту.

— Водночас міська влада мала право звільнити його також за передбаченими контрактом підставами або розглядати вчинене як одноразове грубе порушення трудових обов’язків керівником за пунктом 1 статті 41 Кодексу законів про працю, але це дисциплінарний механізм із суворими строками та процедурою, — каже юрист.

Утім у міській раді цих варіантів навіть не розглядали — про це в коментарі «Рівненським лікарням» заявив міський голова Березного Руслан Пилипчук.

— Чи розглядали у міській раді можливість звільненя Івана Габорця з посади? — запитуємо ми. 

— Ну, по-перше, він спеціаліст, і такого не розглядали навіть як варіант. Він поніс покарання за те, що він зробив, згідно з вироком суду. А як лікар він ж залишився лікарем, і ніхто цих його повноважень не забрав, — каже міський голова. 

— Чи надходили до міської ради вимоги щодо його звільнення?

— Ні. І ми спеціально писали на суд, щоб нам дали роз’яснення. Було написано, що його усунуто від лікарських комісій, а не від посади лікаря чи головного лікаря. Тобто він не може брати участь у комісіях лікарських.

— А міська рада вже забезпечила це?

— Так, він у них не бере участі.

Ми запитали у міського голови й про подальшу долю очільника медзакладу, адже термін його контракту спливає вже 31 грудня 2026 року. За звичайних обставин міська рада мала б оголосити відкритий конкурс і обрати нового керівника медичного закладу.

Як пояснив юрист Юрій Мельник, у нормальних умовах процедура конкурсу чітка: відповідно до постанови КМУ №1094, претендента з вироком суду за корупцію до конкурсу просто не допустять. Отже, Габорець втратив би шанси. Утім під час воєнного стану закон «Про правовий режим воєнного стану» дозволяє міському голові призначати керівників комунальних установ взагалі без проведення конкурсу.

Міський голова Березного Руслан Пилипчук нам повідомив, що жодних рішень щодо Габорця ще не ухвалював, адже чекає на висновки профільних служб. На пряме запитання про те, чи планує він взагалі продовжувати співпрацю з Габорцем, очільник міста відповів коротко: «Не можу сказати, бо не знаю термінів закінчення його контракту».

Приблизно за тиждень ми зателефонували міському голові знову, щоб запитати, чи визначилися у міській раді щодо співпраці із засудженим за хабарництво Іваном Габорцем.  

— Чи вже відома вам дада завершення контракту Івана Габорця і чи плануєте ви продовжувати з ним співпрацю?

— Давайте так. Мені вже надоїдає це говорити. Ви пишете офіційний запит, ми офіційну відповідь. Я ж не буду спеціально шукати, коли закінчується контракт у лікаря, правда?

— Але це не просто лікар, це лікар з корупційним вироком. 

— Будь ласка, у нас правова держава. Пишете запит — даємо відповідь. Що ще?

— Опитування показують, що українці сприймають проблему корупції в країні нарівні з війною. А ви кажете, що вам і досі не відомо, чи залишатиметься корупціонер на посаді? 

— Будь ласка, пишете запит — даємо відповідь. Будемо діяти в межах закону, — сказав міський голова. 

Сам Іван Габорець від прямої відповіді про свої подальші плани теж ухиляється.

— Якщо буде оголошуватись новий відкритий конкурс, ви будете знову претендувати на цю посаду? — запитуємо в Івана Габорця. 

— Конкурсу не буде зараз. Я не знаю точно, як це буде. Але мене не попереджали ще про те, що у мене закінчується контракт. Мене повинні письмово попередити — за два місяці.

— Як ви самі оцінюєте те, що підписали угоду, погодилися з обвинуваченнями і тепер продовжуєте обіймати посаду у тій самій лікарні. 

— Але я не займаюся зараз цими питаннями (не бере участі у складі ЛКК. — Авт.). Це було окреме питання, за яке я отримав штраф і отримав обмеження (…). Я беру участь як керівник в організації роботи (медзакладу. — Авт.) і як сімейний лікар. Так, до мене люди приходять як до сімейного лікаря. Просто на прийом. Ви будете продовжувати цю тему?

— Так, будемо.

— 30 років віддав медицині. Жодних скарг від людей, від адміністрації не було. Та чисто й під совість його не можна розцінювати, як це було… не знаю (…). Це не було вимагання грошей, не було його, того вимагання. Була людина підготовлена і ходила, постійно приходила, приводила знайомих, казала: «Допоможіть, допоможіть». Просто що люди ходили, ходили і силою це зробили. Суд це зрозумів, і я думаю, що він ухвалив правильне рішення, — сказав медик.

Чи толеруватиме громада корупцію?

На думку юриста проєкту «Свої люди» Юрія Мельника, у громади є кілька важелів впливу, щоб не допустити подальшого перебування посадовця з корупційним вироком на посаді.

По-перше, правозахисники радять місцевим мешканцям та активістам одночасно звернутися до Міністерства охорони здоров’я та Рівненської ОВА. Вимога чітка: на підставі пункту 7 порядку, визначеного постановою Кабміну № 792 направити органу управління Березнівського центру первинної допомоги офіційне звернення про дострокове розірвання контракту з Габорцем, додавши вирок суду.

По-друге, спрямувати вимоги безпосередньо до міського голови. Юристи зазначають, що очільник міста має всі підстави розірвати контракт достроково через порушення трудових обов’язків (п. 1 ст. 41 КЗпП) або ж принаймні не продовжувати його після 31 грудня 2026 року, а також оголосити відкритий конкурс.

Серед інших інструментів — колективні звернення, електронні петиції та залучення місцевих депутатів для розгляду справи на профільній комісії. 

Чи скористається міська рада цими механізмами, чи залишить посадовця з корупційним вироком у кріслі керівника — питання відкрите.

Підписуйтесь на канали «Рівненських лікарень» у фейсбуці, телеграмі, інстаграмі.

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців на фронті, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693