Де військові можуть пройти безоплатну реабілітацію на Рівненщині

У 2025 році безоплатну реабілітацію надають 17 комунальних лікарень та 1 приватна клініка. Архівне фото «Четвертої влади» за 2023 рік із Рівненської міської лікарні №2

У цьому матеріалі «Четверта влада» розповідає, у яких медичних закладах у 2025 році військові можуть пройти реабілітацію. Яке фінансування отримав кожен із цих закладів, щоб надати цю послугу. А також від яких послуг потрібно відмовлятися, якщо лікарня їх пропонуватиме, бо вони неефективні.

Станом на березень 2025 року військові можуть пройти реабілітацію у 18 медичних закладах Рівненської області.

Щоб пацієнти могли отримати цю послугу безоплатно, Національна служба здоров’я України гарантовано має заплатити цим медичним закладам 212 мільйонів 187 тисяч 107 гривень. Сума оплати на поточний рік вираховується за кількістю пролікованих пацієнтів у минулому році. Якщо ж пацієнтів буде більше, ніж у 2024-му, НСЗУ має доплатити лікарні.

На інфографіці нижче ви можете побачити назви лікарень та фінансування, яке кожна із них отримає у 2025 році. Гортайте стрічку пальцем вліво (на смартфоні). Наведіть курсор на картинку, або на білу стрічку внизу і рухайте мишку ліворуч (з комп’ютера). Щоб повернутися назад, робіть все те саме, тільки праворуч. 

Щоб побачити адресу й телефони, наведіть мишкою курсор (для комп’ютера) або ж натисніть пальцем (для смартфону) на лікарню, яка вас цікавить (вся інфографіка Влада Мартинчука).

Джерело: НСЗУ

Це не вичерпний список лікарень, де можна пройти реабілітацію. У зв’язку із тим, що програма медичних гарантій передбачає спільні пакети реабілітації для дорослих та дітей та не передбачає окремого пакету реабілітації для військових, виключили із цього списку дитячі лікарні та пологові центри.

В залежності від виду травми чи хвороби, військові можуть пройти стаціонарну (цілодобово знаходячись у медзакладі) та амбулаторну реабілітації (пацієнт приходить у медзаклад у визначені години і після процедур повертається додому).

Усього за рік лікарня може надати безоплатно від 2 до 8 реабілітаційних циклів. Кожен із них триває мінімум 14 днів. Якщо ж реабілітація відбувається за двома і більше напрямками, то курс триватиме щонайменше 21 день. При цьому тривалість процедур повинна бути не менш, як три години на день – якщо це реабілітація у стаціонарі. І не менше однієї години у день, якщо реабілітація амбулаторна.

Як військовому потрапити на реабілітацію

Отримати безоплатну реабілітацію військовослужбовці можуть у тих медичних закладах, які уклали договори із Національною службою здоров’я України за такими пакетами медичних гарантій: «Реабілітаційна допомога дорослим та дітям в стаціонарних умовах» та «Реабілітаційна допомога дорослим та дітям в амбулаторних умовах».

Для цього потрібно отримати електронне направлення або від сімейного, або від лікуючого лікаря. Отримавши його, військовий може самостійно обрати медичний заклад, в якому проходитиме реабілітацію.

Які безоплатні послуги зобов’язана надати лікарня під час реабілітації 

Лікарня зобов’язана надати пацієнтові 15 безоплатних послуг, якщо реабілітація – в стаціонарі, і 14 послуг – якщо вона амбулаторна.

Щоб побачити ці послуги, натисніть на картинці на те, що вас цікавить: стаціонар чи амбулаторка і побачите список безоплатних послуг. Якщо хочете ознайомитися з більш детальнішим описом послуги, натискайте на її назву. Щоб повернутися назад, натискайте на велику стрілку у правому куті зверху.

Джерело: НСЗУ

Обладнання і предмети, які обов’язково мають бути в реабілітаційному відділенні

Міністерство охорони здоров’я України затвердило, чим обов’язково мають бути оснащені медзаклади, які надають послуги із реабілітації. 

У стаціонарі повинен бути набір обладнання для того, щоб пацієнт міг пересуватися та займатися фізичною терапією. 

Медичні ліжка повинні бути на коліщатках і з гальмами, знімними поручнями та можливістю регулювати положення пацієнта.

У приміщеннях фізичної терапії відновлюють ходьбу, мобільність, працездатність пацієнтів та навчають їх пристосовувати своє тіло так, щоб виконувати необхідні функції після серйозних травм та операцій. Для цього пацієнт виконує певні фізичні вправи, підібрані конкретно під його випадок.

Щоб пацієнт відновив здатність обслуговувати себе та виконувати необхідні побутові дії, в кімнатах для ерготерапії повинні бути предмети, за допомогою яких розвивають чутливість м’язів рук. А саме положень кисті, рухливість, гнучкість, сила пальців.

У кабінеті мови та мовлення відновлюють та покращують комунікативні навички, якщо у пацієнта порушення мовлення, голосу, ковтання та мови.

Якщо військовий після виписки потребує обладнання, щоб використовувати його за межами медзакладу, то він може звернутися в кабінет асистивних технологій. Такий кабінет повинен бути у лікарні, де військовий проходив реабілітацію. 

На інфографіці нижче ви зможете переглянути, яким обладнанням та предметами мають бути обладнані вищезгадані кабінети. Для цього потрібно натиснути на кабінет, який вас цікавить. Щоб повернутися назад – натисніть на велику стрілку вгорі праворуч.

Джерело: НСЗУ

Які процедури не мають доказів відновлюючої дії після травми

У 2023 році «Четверта влада» з’ясовувала, чому не доказова реабілітація, яку ще називають пасивною, – не дієва.

Тоді експертка з питань реабілітації благодійного фонду «Пацієнти України» Анастасія Бойчук нам пояснювала, що в таких випадках пацієнт майже не залучений у процес, йому щось прикладають і очікують «магічного ефекту» від процедур, які науково не підтверджені і які не враховують особливості кожного пацієнта.

Експертка з питань реабілітації благодійного фонду «Пацієнти України» Анастасія Бойчук. Фото з її фейсбук-сторінки

Експертка каже, якщо є проблема з ходою чи параліч верхньої кінцівки, наприклад, то пацієнт просто полежить, йому поприкладають гарячий парафін – йому буде приємно від цього. Але навички та можливості керувати своїм власним тілом не відновляться, не покращаться. А от проблеми з ментальним здоров’ям через відсутність результату початися можуть.

– Згодом пацієнт почне засмучуватися, бо не бачитиме результату. І тоді вже буде байдуже на прекрасне ставлення медичного персоналу, який з усмішкою буде накладати теплий парафін або вмикати електрофорез.

Потрібен медперсонал, який вміє робити оцінювання реабілітаційних потреб за міжнародною класифікацією функціонування, писати реабілітаційний прогноз, складати індивідуальний реабілітаційний план, підбирати і призначати допоміжні засоби реабілітації, вчити пацієнта ними користуватися. Вчити пацієнта самостійності, навіть таких банальних речей, як поїсти, одягнутися, застібнути ґудзики, сходити в туалет, – каже Бойчук.

В інфографіці нижче ми зібрали перелік процедур, які не мають належних доказів дієвості. Застосовуючи їх, медзаклади витрачають фінансові  ресурси та час, який пацієнт міг би використати на доказову реабілітацію та відновити функції організму, або ж навчитися компенсовувати ті, відновити які неможливо. 

Натиснувши на квадрат із назвою процедури, з’являться три розділи. Натиснувши на кожен із них, ви побачите, що це за процедура, які є міфи щодо її «лікувальних» властивостей та чому вона насправді нічого не вилікує. Щоб повернутися назад, натискайте на велику стрілку вгорі праворуч.

Джерело: МОЗ

У Міністерстві охорони здоров’я України наголошують на тому, щоб пацієнти не погоджувалися на недоказові методи реабілітації.


«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, 50 гривень на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

Ексочільника Рівненського протипухлинного Максим’яка підозрюють у завищенні зарплат 51 працівнику: що відомо 

Колишніх керівника та бухгалтерку Рівненського обласного протипухлинного центру підозрюють у завищенні зарплат працівникам цього медзакладу, зокрема – адміністрації. Колаж Владислава Мартинчука на основі фото «Четвертої влади» та Рівненського обласного протипухлинного центру

Колишнього керівника медзакладу Рівненської обласної ради підозрюють у незаконному завищенні зарплат. За даними слідства, 51 працівнику необґрунтовано виплатили понад 12 мільйонів 984 тисячі 465 гривень. Більшість із тих, хто отримав додаткові виплати, працювала в адміністрації закладу. Точну суму «Рівненські лікарні» отримали з відповіді ГУНП в Рівненській області на запит.

26 червня Рівненська обласна прокуратура повідомила про підозру колишньому головному лікарю медзакладу. За даними правоохоронців, він упродовж січня 2022 року — серпня 2024 року разом із головною бухгалтеркою завищував посадові оклади працівників. Для цього до штатних розписів вносили неправдиві дані.

Прокуратура не озвучила ім’я підозрюваного та назву закладу. Проте «Рівненські лікарні» з’ясували, що йдеться про Рівненський обласний протипухлинний центр та його колишнього керівника — Григорія Максим’яка.

Як завищували зарплати

За даними слідства, у медзакладі умови оплати праці були визначені колективним договором — документом, який регулює, зокрема, зарплати, доплати та інші виплати працівникам. Слідчі стверджують, що посадовці безпідставно встановлювали вищі оклади, ніж мали бути за умовами договору.

Загалом 51 працівнику, більшість з яких працювала в адміністрації закладу, додатково виплатили близько 13 мільйонів гривень, в тому числі зайво нарахували та сплатили єдиний соціальний внесок на ці виплати.

Спочатку в офіційних повідомленнях правоохоронців йшлося про меншу кількість працівників. Зокрема, у повідомленні ГУНП в Рівненській області від 4 березня 2026 року згадувалося про 32 працівників. 

У відповіді на запит поліція пояснила, що ці дані відповідали інформації на тодішньому етапі досудового розслідування. Надалі слідство встановило додаткові обставини та ширше коло працівників медзакладу, яких стосувалися ці виплати.

У наступних повідомленнях поліції та прокуратури за 26 червня 2026 року вже йшлося про 51 працівника. 

5 серпня 2026 року правоохоронці повідомили про завершення досудового розслідування у справі та скерування обвинувального акта до суду. 

Екскерівника, повідомила прокуратура, обвинувачують за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 209 Кримінального кодексу України. Йому інкримінують службове підроблення, вчинене за попередньою змовою, а також заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах та в умовах воєнного стану.

Якщо його провину доведуть, йому загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Також суд може заборонити обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Журналістка «Рівненських лікарень» безуспішно намагалась сконтактувати з Григорієм Максим’яком: спочатку в телефонному режимі, згодом перелік запитань відправила у месенджері. Повідомлення експосадовець прочитав, однак не відповів.

________

Що відомо про справу головної бухгалтерки

Любов Цимбалюк працювала головною бухгалтеркою Рівненського обласного протипухлинного центру до грудня 2024 року, після чого звільнилася у зв’язку з виходом на пенсію.  Їй повідомили про підозру ще у березні 2026 року. Після оголошення підозри суд наклав арешт на її майно. 

Спочатку місцевий суд обрав їй запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Прокуратура оскаржила це рішення та просила призначити заставу у розмірі 2 мільйонів 100 тисяч гривень.

Рівненський апеляційний суд частково задовольнив скаргу прокуратури та призначив бухгалтерці заставу у 832 тисячі гривень.

Сама підозрювана, як повідомляла пресслужба Рівненського апеляційного суду, провину заперечувала, заявлявши, що «документи підмінили без її відома». Про які документи йдеться, у повідомленні суду не уточнено. Також начебто її не допустили до аудиторської перевірки, хоча вона хотіла взяти в ній участь.

За відомим нам номером жінка не відповідає ні на телефонні дзвінки, ні на повідомлення у месенджерах.

Якими були зарплати Максим’яка та головної бухгалтерки

У 2024 році «Четверта влада» досліджувала зарплати керівництва протипухлинного центру за попередній рік. За даними, які заклад надав редакції, у 2023 році бухгалтерці нарахували 357 тисяч гривень. У середньому це майже 30 тисяч гривень на місяць до сплати податків. Її посадовий оклад становив 25 тисяч гривень.

Значно більше отримував тодішній директор Григорій Максим’як. У 2023 році йому нарахували 1 мільйон 485 тисяч гривень. У середньому це було близько 124 тисяч гривень на місяць до сплати податків. Його посадовий оклад становив майже 44 тисячі гривень. Крім окладу, Максим’як отримував доплати, премії та інші виплати.

Головна бухгалтерка Рівненського обласного протипухлинного центру Любов Цимбалюк з директором онкодиспансеру Григорієм Максим’яком. Фото з фейсбук-сторінки Рівненського обласного протипухлинного центру за 2024 рік

Інша справа щодо Максим’яка

Це не єдина кримінальна справа, у якій фігурує колишній керівник протипухлинного центру.

Максим’яка також обвинувачують у службовій недбалості. За даними слідства, у 2023–2024 роках він видавав накази про надбавки працівникам за складність і напруженість у роботі. Йшлося про доплати у розмірі 150% посадового окладу. Їх отримали 23 працівники медзакладу.

Слідство вважає, що через ці виплати протипухлинний центр втратив майже 3 мільйони гривень.

Григорій Максим’як. Фото «Четвертої влади»

Розслідування цієї справи вже завершили, а обвинувальний акт передали до суду. Остаточне рішення щодо вини Максим’яка має ухвалити суд.

________

Григорій Максим’як керував онкодиспансером у Рівному понад 40 років. У 2018 році його знову обрали головним лікарем, а у травні 2023 року з ним продовжили контракт уже як із директором протипухлинного центру.

У вересні 2024 року він звільнився після скандалу навколо вечірки учасників медичної конференції. У соцмережах тоді опублікували відео, на якому працівники протипухлинного центру танцювали, зокрема, на столах.

Голова Рівненської обласної ради достроково припинив контракт із Максим’яком за угодою сторін. Разом із ним звільнилися троє його заступників.

У листопаді 2024 року протипухлинний центр очолив Віталій Бойко. До цього він керував Рівненською обласною дитячою лікарнею.

Раніше «Четверта влада» неодноразово писала про роботу Рівненського обласного протипухлинного центру та його багаторічного керівника Григорія Максим’яка. Зокрема, журналісти розповідали про скарги пацієнтів на побори, платні обстеження, які мали бути безоплатними, та зарплати керівництва закладу.