Головна/Розслідування/Хто стоїть за фондом, якому рівненські пацієнти платять «благодійні внески»

Хто стоїть за фондом, якому рівненські пацієнти платять «благодійні внески»

Оксана Гавриш

19:27, 5 Серпня 2026 59

Колаж БФ допомога і підтр_Лейчук, Стичишин, Мельник, Кузь, Новак і Друзюк (1)

У правлінні БФ «Допомога і підтримка», що збирає з пацієнтів «благодійні внески», у різні роки були бухгалтери міського управління охорони здоров’я Алла Кузь, Ірина Новак і Тетяна Друзюк (праворуч, зліва направо). Придумав фонд начальник цього управління у 2002–2015 роках Михайло Стичишин (другий ліворуч). Головна бухгалтерка ЦПМСД «Центральний» Оксана Мельник (у центрі) керує фондом уже дванадцять років. Рівнянин Сергій Лейчук (перший ліворуч) – єдиний з засновників, хто недотичний до медицини. Колаж «Четвертої влади» на основі власних фото, з фейсбук-сторінок, з сайтів Рівненської міської ради та «Рівне вечірнє»

Републікація матеріалу «Четвертої влади» від 03 серпня 2026 року

«Ну, скажемо, хтось мусив це організувати. То ми організували», — так розповів журналістці «Четвертої влади» колишній керівник Управління охорони здоров’я Рівненської міської ради Михайло Стичишин про створення в 2004-му благодійного фонду «Допомога і підтримка». І Стичишин, і нинішнє керівництво управління зв’язок самого управління із фондом заперечують. Проте ми з’ясували, що це не зовсім правда.

Саме цьому фонду пацієнти рівненських лікарень «жертвують» свої гроші в обмін на медичні послуги, що насправді для них безоплатні.

«Четверта влада» вперше цікавилася діяльністю фонду ще у 2014 році. У 2024-му повернулися до дослідження через історію з вимаганням благодійного внеску в амбулаторії міського пологового. Як людей підводять до «добровільної» оплати, ми розповіли в розслідуванні «Ну його в баню стільки чекати»: як у рівненському пологовому хитрують з правом на безоплатну допомогу. І заробляють на цьому мільйони».

А нині розповідаємо більше про сам фонд: коли і для чого він з’явився, хто його створив, хто керував і керує його діяльністю та грошима. Пояснюємо, чим він займається і як до нього причетні посадовці Управління охорони здоров’я Рівненської міської ради та їхні рідні.

Пацієнти як джерело псевдоблагодійності

Перш ніж розповідати про тих, хто стоїть за фондом, розкажемо, чому ми стільки приділяємо йому уваги.

Благодійна допомога на користь медичних закладів сама по собі не заборонена. Але вже тринадцять років заборонено примушувати до неї, та ще й із фіксованими сумами, як це роблять у частині медзакладів міста.

Фактично, пацієнтів змушують сплачувати за надані послуги конкретні суми, оформлюючи платежі як «благодійний внесок» для фонду «Допомога і підтримка».

На цьому скрині з відео — касирка з каси в пологовому. Відео знімала авторка цього тексту, коли в серпні 2024-го сплачувала псевдоблагодійний внесок під час журналістського експерименту

Благодійний фонд «Допомога і підтримка», за даними міського управління охорони здоров’я, станом на травень 2025 року отримував гроші від пацієнтів п’ятьох медзакладів Рівненської міської ради: дитячої лікарні, стоматологічної поліклініки, лікарні №2, пологового будинку і центральної міської лікарні.

Квитанції від БФ «Допомога і підтримка» не змінюються роками: на колажі квитанції, ймовірно, 2014 року (ліворуч), 2024-го і 2025-го років

Проте, за документами і відповідями на різні запити, які нам надала керівниця фонду Оксана Мельник, медзаклади поступово припиняють з ним співпрацювати. Міська лікарня №2 припинила співпрацю з 2021-го року, міська стоматполіклініка — з 2024-го, а з квітня 2025-го — центральна міська лікарня.

Не отримавши від самих медзакладів даних про зібрані там благодійні внески, ми звернулися до фонду «Допомога і підтримка» і запитали:

які загальні щорічні суми благодійних внесків міські медзаклади передали благодійному фонду за 2020–2025 роки;
на які щорічні суми й у вигляді чого ці ж медзаклади отримали від фонду благодійну допомогу (наприклад, товари медичного призначення, обладнання, кошти, оплату послуг чи робіт і подібне) за той же період.

Запитали, щоб подивитися, як співвідносяться суми «пожертв» від пацієнтів конкретного медзакладу із «пожертвами» для нього від фонду. Відповіді ми узагальнили в інфографіці нижче, суми заокруглили.

Фонд збирає більше, ніж віддає

Як зрозуміло з інфографіки, пацієнти жертвують на фонд переважно більше, ніж він повертає на користь закладів, де ті обстежувалися чи лікувалися. Загалом йдеться про щонайменше 8 мільйонів гривень різниці за шість років.

Рекордсмен «благодійності» — пологовий будинок: за шість років його пацієнтки віддали фонду 93 мільйони 100 тисяч гривень, а фонд надав закладу допомоги на близько 86 мільйонів. Різниця становить майже 7 мільйонів 100 тисяч гривень.

Ми запитали в керівниці фонду Оксани Мельник, на що фонд витрачає цю різницю. Очікували прочитати про оплату праці, оренди приміщення чи витрат на зв’язок та банківське обслуговування. Адже, за частиною 3 статті 16 закону «Про благодійну діяльність…», фонд може використовувати на діяльність до двадцяти відсотків свого доходу в поточному році.

Оксана Мельник відповіла, що невитрачені в поточному році гроші «залишаються на рахунках фонду та плануються до використання на допомогу медичним закладам у наступному році».

Ми перепитали, звідки ж тоді фонд бере гроші на свою діяльність. Відповіді не отримали.

Що отримали медзаклади за пацієнтські «благодійні внески»

Благодійний фонд на наш запит відповів, що медзаклади отримували від нього вироби медичного призначення (наприклад, одноразові шприци, пробірки, гель для УЗД, бахіли, тест-системи для діагностики, хімічні реактиви, засоби для дезінфекції тощо), господарські й канцелярські товари, медичні бланки, пально-мастильні матеріали, автозапчастини.

І навіть кошти: у 2020 році — центральна міська лікарня й міська лікарня №2, у 2020-2022 роках — міська стоматполіклініка. Скільки саме, нам не повідомили.

Пологовий будинок отримував від фонду ще й харчі, будівельні товари, меблі й оргтехніку — упродовж усього згаданого періоду.

Цей мобільний УЗД-апарат «Versana Active» у реанімації новонароджених влітку 2024-го показала журналістці «Четвертої влади» нинішня керівниця міського пологового будинку Світлана Муравська. З її слів, апарат придбав для пологового БФ «Допомога і підтримка» у червні 2024 року за 2 мільйони 250 тисяч гривень (із ПДВ) благодійних внесків від пацієнтів

З січня по квітень 2026 року, за даними, які нам надав фонд, він допомагав тільки двом із п’ятьох закладів: міській стоматполіклініці (на майже 11 тисяч гривень) і пологовому будинку (на 5 мільйонів 300 тисяч гривень). Водночас в цей же період фонд зібрав з пацієнток пологового 8 мільйонів 200 тисяч гривень, а з пацієнтів міської дитячої лікарні — трохи більше 23 тисяч.

Непублічний благодійний фонд медично-культурного напрямку

Рівненська місцева благодійна організація «Благодійний фонд “Допомога і підтримка”» («ДіП») існує з березня 2004 року.

Спочатку фонд розташовувався в будівлі Рівненської міської стоматологічної поліклініки. Влітку 2007-го реєстрацію змінили на Драгоманова, 7 — у приміщенні колишньої поліклініки №2, яка нині називається Центром первинної медико-санітарної допомоги «Центральний». За цією ж адресою — і Управління охорони здоров’я Рівненської міської ради.

Поліклінікою тоді керував її нинішній медичний директор Олег Шрам, управлінням — Михайло Стичишин. Обидва в різний час були й у керівництві «ДіП».

За інформацією аналітичної платформи «YouControl», з 2004-го до 2016 року фонд змінював свою сферу діяльності: був і «іншою громадською організацією», і займався «благодійною допомогою». З 2016-го єдиним видом діяльності фонду є «надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання».

Яку соціальну допомогу, яким категоріям людей і як саме надає фонд, ми запитали у його теперішньої керівниці і заодно головної бухгалтерки згаданого ЦПМСД «Центральний» Оксани Мельник. Уся комунікація була листуванням.

Голова правління благодійного фонду «Допомога і підтримка» та з 2006 року — головна бухгалтерка Центру первинної медико-санітарної допомоги «Центральний» Рівненської міської ради Оксана Мельник. Фото з сайту Рівненської міської ради

«Основною метою діяльності РМБО БФ “Допомога і підтримка” є поліпшення умов медичного обслуговування населення міста Рівного», — відписала Оксана Мельник. Далі у відповіді йшов перелік способів цього поліпшення, частково взятий зі статуту організації, який доступний на аналітичній платформі «YouControl».

На цьому скрині — уривок зі статуту БФ «Допомога і підтримка» з розділу «Мета та завдання». Можна помітити, що в тексті є згадки про «відродження національних традицій українського народу», «охорону культурної спадщини, розвиток територіальних громад, подолання бідності»

Як зрозуміло з пошуку в гуглі, фонд «Допомога і підтримка» не має свого сайту й сторінок у соцмережах, його єдиний контактний номер +38062-43-80-86 — недійсний.

Фонду немає серед актуального переліку рівненських благодійних організацій в онлайн-каталогах «Золоті сторінки» й «List.in.ua», згадок про його публічну діяльність в інтернеті теж немає, і публічних благодійних зборів він не проводить.

Фонд придумав медичний керівник з міської ради

Ініціатором створення у 2004 році благодійного фонду «Допомога і підтримка» і його першим керівником став уже згаданий тодішній начальник управління охорони здоров’я Рівненської міської ради Михайло Стичишин.

Керівник Управління охорони здоров’я Рівненської міської ради у 2002–2015 роках, медичний директор ЦПМСД «Центральний» у 2015–2026 роках та ініціатор створення благодійного фонду «Допомога і підтримка» Михайло Стичишин. Фото із сайту «Рівне вечірнє» 2015 року

Михайло Стичишин керував фондом двічі: у 2004–2005 роках та з червня 2015-го до квітня 2016-го. Це відомо як з аналітичної платформи «YouControl», так і з відповіді про склад правління «Допомоги і підтримки», яку надала Оксана Мельник.

Фонд створили, щоб дофінансувати й контролювати

— Ну, так. Ми його створили, — розповідає Михайло Стичишин. — Це громадська організація була. Це воно ніякого відношення не мало до бюджету, але це допомагало управлінню — офіційному медичному — вижити в той момент.

Пан Стичишин пригадав, що фінансування медицини тоді було незадовільним, а офіційно брати плату за медичні послуги в державних і комунальних медзакладах не можна було.

Проте з його слів зрозуміло, що у 2004-му в рівненських медзакладах гроші таки брали — під виглядом благодійних внесків від пацієнтів. Керували процесом на свій розсуд головні лікарі: за ці гроші «щось куплялося, бо не було ні на ручку, ні на папір, ні на бланк».

— І, скажеме так, скільки взяли, скільки воно прийшло нагальної потреби, скільки він (будь-який умовний лікар. — Авт.) собі в кишеню чи взяв, чи не взяв — не можна було це врахувати. Тому зробили цей фонд, — сказав Михайло Стичишин.

Тож метою створення фонду «Допомога і підтримка», каже експосадовець, було «дофінансувати ту медицину», «щоб контролювати» і «щоб не брати в кабінетах. Щоб лікар до того не мав ніякого відношення. І щоби було це, як кажуть, прозоро, через касу. Щоб медичний заклад тим не займався. Така була моя ініціатива», — розповів Михайло Стичишин.

Каса благодійного фонду без відповідного маркування у рівненському міському пологовому будинку, що на вулиці Медичній, 7-А, до і після розслідування «Четвертої влади»

Хто зараз записаний засновниками фонду

За інформацією аналітичної платформи «YouControl», засновником благодійного фонду «Допомога і підтримка» щонайменше з весни 2016-го є Сергій Лейчук, а бенефіціарною власницею — Оксана Мельник. «Clarity Project», з посиланням на держреєстр громадських формувань, називає засновцею й Ірину Новак.

Ірина Новак — чинна начальниця відділу бухгалтерського обліку управління охорони здоров′я виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Ірина Новак, фото 2024 року з її фейсбук-сторінки. «Користується авторитетом та повагою серед колег та підлеглих, фахівець своєї справи та наставник для молодих спеціалістів», — написано про Ірину Новак у вітальному дописі до Дня бухгалтера 2025 року на фейсбук-сторінці управління охорони здоров’я

Як йдеться у дописі управління до Дня бухгалтера, Ірина Новак працює в бухгалтерії міського управління охорони здоров’я приблизно вже 28 років. І саме Ірина Новак формувала відповіді на фінальні уточнювальні запитання про діяльність фонду, з якими «Четверта влада» звернулася до управління.

Сергій Лейчук до медицини не має відношення, але разом із Михайлом Стичишиним у 2016 році заснував громадську організацію «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури Рівненської області», якою також і керує.

Сергій Лейчук. Фото Миколи Федоришина, опубліковане у фейсбуці в серпні 2023 року

Сергій Лейчук також — співзасновник і керівник рівненської БО «Осередок міжнародного фонду «Святого Петра», одноосібний засновник і директор БО «Волинь велика», співзасновник ТОВ «Волинський фолькцентр», керівник Рівненської міської організації Соціально-християнської партії і засновник/керівник ТОВ «Рівненські шкільні посібники та наочні посібники».

Ми запитали в Оксани Мельник, чи знайома вона з Сергієм Лейчуком і чи робить він щось для фонду.

«Так, із Сергієм Лейчуком я знайома. Сергій Лейчук є громадянином України, жителем міста Рівного, громадським активістом. Сергій Лейчук як засновник фонду не бере участі у його діяльності», — відповіла жінка.

Хто був у правлінні фонду у 2004–2026 роках

За статутом фонду «Допомога і підтримка», керує його діяльністю правління, яке складається не менше ніж із трьох дієздатних людей.

Голова правління — нині це Оксана Мельник — одночасно й керує фондом. Зокрема підписує документи й договори, «здійснює господарське управління майном та коштами» фонду й «відповідає за використання коштів».

На наш запит Оксана Мельник надала перелік людей, які були членами правління у різні роки. Ми доповнили перелік додатковою інформацією та узагальнили все в таблиці нижче. Якщо людина перебувала в правлінні фонду повторно, інформацію про неї ми теж продублювали.

Роки	Склад правління	Додаткова інформація
2004–2005	Голова — Стичишин Михайло Йосипович	Керівник відділу (нині управління) охорони здоров’я Рівненської міської ради (2002–2015 рр.), колишній медичний директор ЦПМСД «Центральний» (2015–2026 рр.), керівник ГО «Рівненська міська лікарняна каса» у 2004–2005 роках (листопад — березень).
	заступниця голови — Покоєвчук Вікторія Михайлівна	Заступниця, на той час — Стичишина, начальника відділу (нині управління) охорони здоров’я Рівненської міської ради. Загалом в управлінні на різних посадах (головна спеціалістка, заступниця начальника, начальниця) працювала у 1996–2018 роках. Керівниця ЦПМСД «Ювілейний» з листопада 2018-го.
	члени правління:
	Новак Ірина Олексіївна	Тодішня й чинна начальниця відділу бухгалтерського обліку Управління охорони здоров’я Рівненської міської ради
	Ковальчук Любов Євгенівна	Тодішня головна лікарка пологового будинку №1 м.Рівного (нині це обласний перинатальний центр). Померла у вересні 2023-го.
	Басюк Михайло Олексійович	Головний лікар міської стоматологічної поліклініки у 1986–2024 роках. Помер у лютому 2026-го.
Березень 2005–2007	Голова — Кузь Алла Григорівна	Чинна головна спеціалістка відділу бухгалтерського обліку Управління охорони здоров’я Рівненської міської ради
	члени правління
	Багін Ярослав Іванович	Начальник Управління охорони здоров’я Рівненської міської ради в 1999–2002 роках, з 2010-го — керівник ГО «Рівненська міська лікарняна каса», чинний заступник медичного директора з поліклінічного розділу роботи рівненської Центральної міської лікарні.
	Мазуренко Євгеній Філімонович	Керівник ГО «Рівненська міська лікарняна каса» у 2005–2010 роках, приблизно у 1980-до кінця 1990-х років керував міським відділом охорони здоров’я.
	Шрам Олег Михайлович	Очільник тодішньої поліклініки №2 (нині це ЦПМСД «Центральний») у 1997-лютий 2026 роках, нині працює там на посаді медичного директора.
	Басюк Михайло Олексійович	Головний лікар міської стоматологічної поліклініки у 1986–2024 роках. Помер у лютому 2026-го.
Січень–травень 2008	Голова — Кузь Алла Григорівна	Чинна головна спеціалістка відділу бухгалтерського обліку Управління охорони здоров’я Рівненської міської ради
	члени правління
	Басюк Михайло Олексійович	Головний лікар міської стоматологічної поліклініки у 1986–2024 роках. Помер у лютому 2026-го.
	Денисенко Юрій Тихонович	Чинний старший викладач кафедри здоров’я людини та фізичної терапії Міжнародного економіко-гуманітарного університету (приватний). Лікар-педіатр стаціонару міської дитячої лікарні.
	Шрам Олег Михайлович	Очільник тодішньої поліклініки №2 (нині це ЦПМСД «Центральний») у 1997–лютий 2026-го, нині працює там на посаді медичного директора.
	Каленюк Ольга Василівна	У відкритих джерелах немає належно достовірної інформації про цю жінку.
Червень 2008–2011	Голова — Друзюк Тетяна Євгенівна	Чинна заступниця Ірини Новак, начальниці відділу бухгалтерського обліку Управління охорони здоров’я Рівненської міської ради
	члени правління
	Басюк Михайло Олексійович	Головний лікар міської стоматологічної поліклініки у 1986–2024 роках. Помер у лютому 2026-го.
	Немеш Василь Федорович	Ймовірно, це чинний завідувач дитячою поліклінікою №3 Центральної міської лікарні. До цього працював у ЦМЛ заступником головного лікаря з поліклінічної роботи і, за сумісництвом, – лікарем-статистиком.
	Шрам Олег Михайлович	Очільник тодішньої поліклініки №2 (нині це ЦПМСД «Центральний») у 1997–лютий 2026-го, нині працює там на посаді медичного директора.
	Голуб Ольга Іванівна	Ймовірно, це лікарка-гінекологиня, чинна заступниця з медичної частини головного лікаря КНП «Пологовий будинок» Рівненської міської ради.
2012–2013	Голова — Друзюк Тетяна Євгенівна	Чинна заступниця Ірини Новак, начальниці відділу бухгалтерського обліку Управління охорони здоров’я Рівненської міської ради
	члени правління
	Басюк Михайло Олексійович	Головний лікар міської стоматологічної поліклініки у 1986–2024 роках. Помер у лютому 2026-го.
	Немеш Василь Федорович	Ймовірно, це чинний завідувач дитячою поліклінікою №3 Центральної міської лікарні. До цього працював у ЦМЛ заступником головного лікаря з поліклінічної роботи і, за сумісництвом, — лікарем-статистиком.
	Шрам Олег Михайлович	Очільник тодішньої поліклініки №2 (нині це ЦПМСД «Центральний») у 1997–лютий 2026-го, нині працює там на посаді медичного директора.
2014–25 червня 2015	Голова — Мельник Оксана Миколаївна	Чинна головна бухгалтерка рівненського комунального ЦПМСД «Центральний».
	члени правління
	Герасимович Валентина Антонівна	Ймовірно, чинна головна бухгалтерка ЦПМСД «Північний».
	Немеш Василь Федорович	Ймовірно, це чинний завідувач дитячою поліклінікою №3 Центральної міської лікарні. До цього працював у ЦМЛ заступником головного лікаря з поліклінічної роботи і, за сумісництвом, — лікарем-статистиком.
	Смірнова Наталія Миколаївна	У відкритих джерелах немає належно достовірної інформації про цю жінку.
	Сулімовський Сергій Іванович	Лікар-акушер-гінеколог, керівник рівненського міського пологового будинку у 2012–2018 роках, з 2019-го працює в Волинському обласному перинатальному центрі. Однак Рівненський обласний перинатальний восени 2025-го згадує його як свого лікаря.
25 червня 2015–1 квітня 2016	Голова — Стичишин Михайло Йосипович	Керівник відділу (нині управління) охорони здоров’я Рівненської міської ради (2002–2015 рр.), колишній медичний директор ЦПМСД «Центральний» (2015–2026 рр.), керівник ГО «Рівненська міська лікарняна каса» у 2004–2005 роках (листопад-березень).
	члени правління
	Герасимович Валентина Антонівна	Ймовірно, чинна головна бухгалтерка ЦПМСД «Північний».
	Немеш Василь Федорович	Ймовірно, це чинний завідувач дитячою поліклінікою №3 Центральної міської лікарні. До цього працював у ЦМЛ заступником головного лікаря з поліклінічної роботи і, за сумісництвом, – лікарем-статистиком.
	Смірнова Наталія Миколаївна	У відкритих джерелах немає належно достовірної інформації про цю жінку.
	Сулімовський Сергій Іванович	Лікар-акушер-гінеколог, керівник рівненського міського пологового будинку у 2012–2018 роках, з 2019-го працює в Волинському обласному перинатальному центрі. Однак Рівненський обласний перинатальний восени 2025-го згадує його як свого лікаря.
1 квітня 2016–2019	Голова — Мельник Оксана Миколаївна	Чинна головна бухгалтерка рівненського комунального ЦПМСД «Центральний»
	члени правління
	Смірнова Наталія Миколаївна	У відкритих джерелах немає належно достовірної інформації про цю жінку.
	Сулімовський Сергій Іванович	Лікар-акушер-гінеколог, керівник рівненського міського пологового будинку у 2012–2018 роках, з 2019-го працює в Волинському обласному перинатальному центрі. Однак Рівненський обласний перинатальний восени 2025-го згадує його як свого лікаря.
2020–2025	Голова — Мельник Оксана Миколаївна	Чинна головна бухгалтерка рівненського комунального ЦПМСД «Центральний»
	члени правління
	Смірнова Наталія Миколаївна	У відкритих джерелах немає належно достовірної інформації про цю жінку.
	Камінська Олеся Петрівна	Чинна головна бухгалтерка КНП «Пологовий будинок» Рівненської міської ради
З 8 січня 2026 року	Голова — Мельник Оксана Миколаївна	Чинна головна бухгалтерка рівненського комунального ЦПМСД «Центральний»
	члени правління
	Павленчик Світлана Петрівна	Жінка з таким же повним ім’ям працює заступницею головного бухгалтера Центральної міської лікарні і має стаж у бухгалтерському обліку з 1977 року.
	Рачук Ольга Василівна	Працює в Рівненській обласній організації профспілки працівників охорони здоров’я України (не керівниця і не головна бухгалтерка). Посаду цієї колеги з правління його голова Оксана Мельник не повідомила. У відкритих джерелах немає про неї інформації.

Ми запитали в Оксани Мельник, чи має вона та інші члени правління якусь винагороду/гонорари/зарплату за свою роботу у фонді. Відповіді ми не отримали.

Лікарі й посадовці, що обслуговують міську медицину

Як зрозуміло з таблиці, у всі роки існування фонду «Допомога і підтримка» до нього були причетні працівники міських медичних закладів та Управління охорони здоров’я Рівненської міської ради.

З-поміж семи ідентифікованих бухгалтерок, які були серед правління фонду, троє — це працівниці бухгалтерії Управління охорони здоров’я: Ірина Новак, Тетяна Друзюк і Алла Кузь. Друзюк і Кузь двічі управляли фондом: перша — п’ять років поспіль, друга — більше трьох років поспіль. Головна бухгалтерка ЦПМСД «Центральний» Оксана Мельник керує фондом четверту каденцію, загалом дванадцятий рік.

Алла Кузь, Ірина Новак і Тетяна Друзюк сфотографувалися разом у День вишиванки 2026 року. Фото з фейсбук-сторінки управління охорони здоров’я

«На посаді головного бухгалтера ЦПМСД “Центральний” я працюю з 2006 року… У 2004–2019 роках ЦПМСД “Центральний” співпрацював з БФ “ДіП”, тому я була обізнана із роботою фонду. Під час звільнення попереднього голови мені запропонували очолити фонд», — так пояснила Оксана Мельник свою тривалу роботу у фонді.

Чому до неї фондом керували бухгалтерки з управління охорони здоров’я, Оксана Мельник не пояснила.

В управлінні кажуть, що нічого не знають

Нагадаємо, БФ «Допомога і підтримка» і міське управління охорони здоров’я вже 20 років під одним дахом — в поліклініці на Драгоманова, 7. А кабінети фонду й бухгалтерії міського управління охорони здоров`я, як з’ясувала «Четверта влада» ще у 2014 році, розташовані поряд.

Ми запитом попросили управління пояснити факт цього сусідства. Нам відповіли, що фонд — самостійний орендар і в них приміщення не орендує. І що обидві організації орендують кабінети в ЦПМСД «Центральний».

Ми попросили пояснити, чому в керівному органі фонду в 2004–2005 роках перебувала чинна начальниця відділу бухгалтерського обліку управління охорони здоров’я Ірина Новак, з березня 2005-го по травень 2008-го його головою була чинна головна спеціалістка цього ж відділу Алла Кузь, а з червня 2008-го по 2013 рік — чинна заступниця Ірини Новак Тетяна Друзюк.

В управлінні відповіли, що нічого не знають «щодо участі працівників у громадських об’єднаннях/організаціях», бо то їхнє конституційне право й роботодавець не може його обмежувати. Водночас зауважили: «Чинні працівники управління, будучи на посаді голови правління БФ “Допомога і підтримка”, не були посадовими особами органів місцевого самоврядування в указані роки».

Останнє спростовує порівняльна таблиця нижче.

Ім’я працівниці	Посада	З якого року працює в Управлінні охорони здоров’я	Роки роботи в БФ «Допомога і підтримка»
Ірина Новак	Начальниця відділу бухгалтерського обліку Управління охорони здоров′я виконавчого комітету Рівненської міської ради	Приблизно з 1998 року	2004–2005
Тетяна Друзюк	Заступниця начальника відділу бухгалтерського обліку Управління охорони здоров′я виконавчого комітету Рівненської міської ради	З 2002 року	З червня 2008-го по 2013 рік
Алла Кузь	Головна спеціалістка відділу бухгалтерського обліку Управління охорони здоров′я виконавчого комітету Рівненської міської ради	Приблизно з 2005 року	З березня 2005-го по травень 2008-го

Інформацію для таблиці ми взяли зі згаданих раніше вітальних дописів до Дня бухгалтера, які у фейсбуці публікувало управління охорони здоров’я у 2024 і 2025 роках. До слова, у 2026-му такого привітання вже не публікували.

«Якщо на вашому поверсі живе бандит, то що, ви до того причетні?»

Ініціатор появи БФ «Допомога і підтримка» і колишній головний медик Рівного Михайло Стичишин теж заперечує зв’язок фонду й міського управління охорони здоров’я. А згадки про їхню пов’язаність називає спекуляцією.

— А коли створили благодійний фонд, то виходить, що управління охорони здоров’я брало ці (внески під контроль)..? — недоговорила запитання журналістка.

— Ми, управління охорони здоров’я, до (фонду не мали. — Авт.) ніякого відношення. Це була громадська організація, — перебив Михайло Стичишин.

— Але там сиділи потім… бухгалтери управління, — зауважила журналістка.

— От дивіться. Ви розумієте? То якраз є та спекуляція, що ми, як управління, наймали це приміщення в другій поліклініці. Ми там сиділи, але благодійний фонд також взяв в оренду там приміщення, — сказав Стичишин.

— Так, вони (БФ «Допомога і підтримка». — Авт.) там досі є.

— Ну, і досі є. То вони взяли це приміщення… Воно нам не потрібне було. Ну, і в нашому тому флігельку дали їм в оренду це приміщення. То якщо на вашому, скажемо, поверсі живе бандит, то що, ви до того причетні? — переконував журналістку Михайло Стичишин.

Оксана Мельник відповіла схоже: «Ні, фонд “ДіП” не співпрацює із Управлінням охорони здоров’я Рівненської міської ради. Фонд є окремою юридичною особою та жодним чином з управлінням не узгоджує закупівлю благодійної допомоги».

«Управління нічого… прямо не контролює»

— Ну, скажемо, хтось мусив це організувати. То ми організували. Але потім я вийшов з нього (правління фонду. — Авт.) — і все… Я там був, була і Покоєвчук, там була і бухгалтер… Але ми повиходили з нього, бо то громадська організація, щоб ми не світилися там, — розповів Михайло Стичишин, реагуючи на згадку свого імені як першого керівника фонду.

Пізніше він згадав про перевірки: «Там прокуратура перевіряла кожен рік, бо весь час думали, що там якесь є порушення. По три місяці сиділи і не знайшли нічого, тому що там не могло бути абсолютно ніяких порушень».

Ми запитали в юристів проєкту «Свої люди» «Бігус.Інфо», чи є ознаки конфлікту інтересів у тому, що в керівництві БФ «Допомога і підтримка» згадуються чинні бухгалтери управління охорони здоров’я.

— Прямого конфлікту інтересів між бухгалтерами управління міської ради, яка є засновником медзакладу, і благодійним фондом, у якому ці особи входять у керівництво, немає, оскільки бухгалтер міської ради формально не впливає на її рішення, а сама рада не здійснює управління поточною діяльністю медзакладу, — відповіла координаторка проєкту «Свої люди» Єлизавета Середіна.

— Чи правильно вважати, що діяльність фонду, зокрема й фінансову, контролює саме управління охорони здоров’я — через своїх бухгалтерів? Чи можна казати, що збір благодійної допомоги з пацієнтів кількох медзакладів, які підпорядковані міській раді, перебуває під централізованим контролем цього управління? — запитали ми знову.

— Ні, не можна. Управління має керівника, бухгалтер не є керівником. Управління нічого ні юридично, ні навіть фактично (із наведених даних) прямо не контролює.

Бухгалтерські син і донька, пов’язані з фондом

І насамкінець розповімо, як діти двох бухгалтерок з управління охорони здоров’я, Ірини Новак і Тетяни Друзюк, мали і мають від фонду «Допомога і підтримка» доходи.

Син начальниці бухгалтерії Ірини Новак, рівненський підприємець Ігор Трошин, зареєстрував ФОПа у 2008 році. Основний вид діяльності, згідно з «YouControl», – оптова торгівля фармацевтичними товарами. Також Ігор Трошин займається оптовою торгівлею іншими товарами господарського призначення, друком іншої продукції, виробництвом паперових виробів господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення.

Ірина Новак із сином Ігорем Трошиним. Фото 2023 року з її фейсбук-сторінки

Оксана Мельник підтвердила співпрацю фонду й Ігоря Трошина: «Так, фонд закуповує товари в ФОП Трошин І.В. для потреб медичних закладів, зокрема вироби медичного призначення».

І саме Ігор Трошин у грудні 2014-го продав БФ «Допомога і підтримка» прибуткові касові ордери, рахунок на які тоді сфотографувала журналістка «Четвертої влади».

«Прибуткові касові ордери повинні заповнюватися при кожному прийомі благодійного внеску. За словами Оксани Мельник, закуплених 50 тисяч ордерів на рік не вистачить», — так журналістка підписала це фото у 2014 році

За інформацією «YouControl», син Ірини Новак також регулярно й напряму за відносно невеликі суми продає друковану продукцію рівненським міським та деяким обласним медичним і навчальним закладам.

Скрин із «YouControl» останніх закупівель у підприємця Ігоря Трошина станом на 20 липня 2026 року. Заретушована інформація — це одна з військових частин, з якою він також співпрацює

Загалом з 2017-го і до липня 2026 року Ігор Трошин заробив на державних тендерах більш ніж півтора мільйона гривень.

Скрин із «YouControl» про співвідношення загальної і тендерної виручки підприємця Ігоря Трошина у 2017–2026 роках станом на 20 липня 2026 року

Одна із доньок Тетяни Друзюк, заступниці начальниці бухгалтерії міського управління охорони здоров′я, — Ксенія Іванюк (Друзюк — до одруження). Згідно з деклараціями її та матері, працює в управлінні охорони здоров’я економісткою і у фонді «Допомога і підтримка» — за гонорари:

у 2017 році Ксенія отримала 7 тисяч гривень гонорарів, ймовірно, саме від фонду, хоча місце доходу не вказане;
у 2018-му — 112 тисяч гривень;
у 2019-му — 144 тисячі гривень;
у 2020-му — 154 тисячі гривень.

Економістка управління охорони здоров’я Рівненської міської ради Ксенія Іванюк (Друзюк). Фото 2024 року з фейсбук-сторінки управління

З 2022 року Тетяна Друзюк не декларує доньок як членів сім’ї. Але Ксенія подала власну декларацію за 2025-й, в якій вказала, що отримала від фонду 434 тисячі гривень.

Керівниця фонду Оксана Мельник повідомила, що Ксенія Іванюк «приймає акти виконаних робіт уповноважених фонду, веде облік надходження та витрачання коштів фонду, веде облік надання благодійної допомоги медичним закладам, формування звітів для подачі до контрольних органів».

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку посильну для вас суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

А також підписуйтесь на канали «Рівненських лікарень» у фейсбуці, телеграмі, інстаграмі.

«Ну його в баню стільки чекати»: як у рівненському пологовому хитрують з правом на безоплатну допомогу

Оксана Гавриш

17:50, 13 Вересня 2025 908

У рівненському міському пологовому будинку регулярно проводять Дні відкритих дверей для майбутніх породіль. Керівниця закладу Світлана Муравська так дбає про залучення нових пацієнток. Джерело: колаж Влада Мартинчука із фото з фейсбук-сторінок пологового й Світлани Муравської

«Адміністрація каже: треба максимально “заробляти” гроші, тому ми практично кожній жінці даємо написати “заяву» (на благодійний внесок. – Авт.)… Нам кажуть: “Ви маєте заробляти кошти. І маєте залучати благодійні кошти”. От ми і залучаємо», – розповідав у серпні 2024-го рівненський гінеколог Тарас Ватліцов. Тоді чоловік працював в амбулаторії пологового будинку Рівненської міської ради, що на вулиці Медичній, 7.

За два місяці лікар змушений був написати заяву на звільнення. Чому так сталося, ми розповідали у розслідуванні про медичні побори і цькування.

У цьому ж розслідуванні журналістка з власного досвіду розповідає, як пологовий змушує до благодійності. Ймовірно, щоб ухилитися від сплати податків.

І пояснює, як у закладі маніпулюють електронною чергою на обстеження і чому це схоже на порушення права пацієнтів на безоплатну медичну допомогу. Права, наданого державою через Програму медичних гарантій і договори з Національною службою здоров’я України (НСЗУ).

За коментарями ми звернулися до керівниці закладу Світлани Муравської, до НСЗУ й до Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

Юридичні нюанси нам пояснили рівненський правозахисник благодійної організації «100% життя» Євген Новицький, кандидатка юридичних наук і консультантка з юридичних питань благодійної організації «100% життя» та благодійного фонду «Пацієнти України» Оксана Кашинцева і юристи проєкту «Свої люди» «Bihus.Info».

Свідчення про примусове благодійництво у пологовому

Хочете безоплатно пройти обстеження в амбулаторії (тобто в жіночій консультації) рівненського міського пологового? Чекайте два-три місяці. Не хочете чи не можете стільки чекати – ставайте джерелом псевдоблагодійної допомоги, яку вас примусять заплатити після діагностики.

Комунальне некомерційне підприємство «Пологовий будинок» Рівненської міської ради розташоване у Рівному на вулиці Медичній, 7 (колишня Мірющенка), ліворуч від Центральної міської лікарні

До такого висновку я дійшла, проходячи в амбулаторії планове обстеження. Цей висновок підсилили й розповіді інших пацієнток пологового, які охоплюють період з кінця 2023-го до червня 2025-го.

Частина свідчень зафіксована в аудіозаписах, коли я вже збирала інформацію для журналістських матеріалів. Частина – зі спілкування в месенджерах, з соцмереж та з відгуків на публікації «Четвертої влади».

«У Шевчук – три тисячі, казали дівчата, які ставали на облік нещодавно». «Знайома хотіла сьогодні стати, теж сказали платити благодійний внесок три тисячі, трохи в шоці від суми». Так у грудні 2023 року у фейсбук-групі «Білі халати» рівнянки обговорювали реєстрацію під час вагітності в амбулаторії пологового. Жінки дивувалися: хтось платив на вимогу лікарів, а в когось і не вимагали, а чому так по-різному – вони не розуміли.

Рівнянка Леся Українець під дописом «Четвертої влади» про побори в пологовому пригадала, як змушена була заплатити 400 гривень за термінове ультразвукове дослідження. У месенджері жінка уточнила, що це було в лютому 2024-го.

Скрин коментаря Лесі Українець під дописом від 23 квітня 2025 року на фейсбук-сторінці «Четвертої влади»

Сергій Ковальчук під фейсбук-публікацією «Четвертої влади» про благодійні внески поскаржився, що заплатив після пологів дружини три тисячі гривень та три з половиною тисячі за епідуральну анестезію. «Оплата не фіскальним чеком, а звичайним папірцем», – додав чоловік.

Скрин коментаря Сергія Ковальчука під дописом від 14 вересня 2024 року на фейсбук-сторінці «Четвертої влади»

Породілля Анастасія розповіла про три з половиною тисячі гривень «благодійного внеску за анестезію». Я зустріла її 22 серпня 2024-го у відділенні інтенсивної терапії для новонароджених. Іронічно, що привела мене туди керівниця пологового Світлана Муравська. Щоб переконати, ніби ніяких благодійних внесків тут не вимагають. Відвертість породіллі не вписалася в цей план.

– Ситуація з анестезіологами і в інших лікарнях дійсно може бути здивуванням для керівництва, бо в анестезіологів є практика вести свій маленький бізнес… Тому теоретично така ситуація теж може бути, – прокоментував незаконну оплату епідуралки рівненський правозахисник з Благодійної організації «100% життя» Євген Новицький.

Консультант-правозахисник БО «100% життя» Євген Новицький. Фото з його фейсбук-сторінки від 14 липня 2025 року

– Чи дійсно анестезіологи можуть дозволяти собі брати з пацієнтів гроші за анестезію автономно, без відома керівництва? – запитала я в юристки Оксани Кашинцевої.

– Ні, звичайно. Все це має бути офіційно і відповідно до протоколу… Я не можу вам сказати, що це неможливо. Звичайно, можливо… Питання, а чого пацієнт це робить? Можна сказати: я не буду надавати (благодійний внесок. – Авт.), бо це (анестезія. – Авт.) передбачається (протоколом надання медичної послуги і договором зі службою здоров’я. – Авт.), – відповіла Оксана Кашинцева.

Кандидатка юридичних наук, доцентка, адвокатка й консультантка з юридичних питань благодійної організації «100% життя» та благодійного фонду «Пацієнти України» Оксана Кашинцева. Фото з її фейсбук-сторінки від 12 квітня 2025 року

Восени 2024 року свідчень додалося:

одна з пацієнток розповіла про 550 гривень за мамографію і 190 гривень за УЗД щитовидки. Ще одне обстеження вона пройшла безоплатно. «Але якщо все безкоштовно, то аж на січень. Це довго дуже», – пояснила жінка, чому погодилася заплатити;
інша розповіла про вимагання оплатити «благодійний внесок» за УЗД, бо по-іншому нібито не давали «направлення на операцію в Київ»;
ще одна похвалилася: «А мені так пощастило! Я була два тижні назад. Вона (лікарка. – Авт.) дала мені направлення. То я пішла на мамографію і УЗД грудей безплатно. А УЗД органів малого тазу, сказала, в листопаді. Ай, думаю, ну його в баню стільки чекати. То я пішла за 250 гривень зробила – та й усе…»;
вагітна жінка розказала про сплачені 450 гривень за планове УЗД, бо нібито не було можливості безоплатного обстеження.

– Якщо медичний заклад не може забезпечити жінці спостереження вагітності у відповідні строки, то НСЗУ має розірвати з ним договір. Заклад не може брати стільки пацієнток, якщо не може з ними впоратися, – коментує слова вагітної юристка Оксана Кашинцева.

Жодна зі згаданих пацієнток пологового не звернула увагу, як маркувалася плата, й не сказала, що їм видавали квитанції.

На цьому фото – квитанція, яку видали мені 21 серпня 2024 року в касі амбулаторії під час сплати нібито добровільного благодійного внеску за кольпоскопію. Обстеження, в день якого в мене завуальовано вимагали гроші, а потім провели за Програмою медичних гарантій, бо я почала ставити запитання про правомірність оплати

У 2025 році побори тривають – і їх заперечують

У Департаменті цивільного захисту й охорони здоров’я населення Рівненської обласної державної адміністрації під час розгляду моєї пацієнтської скарги на пологовий, яку я надіслала 16 травня 2025-го, порушень там не виявили. Докази вимагання благодійного внеску за обстеження – проігнорували. Натомість відповіли, що гроші я сплатила нібито добровільно.

Управління охорони здоров’я Рівненської міської ради схожої думки. У відповіді мені 17 липня 2025-го вказали, що комісія зі службового розслідування не підтвердила фактів примусової благодійності в пологовому, а органи правопорядку не побачили ознак порушень у «залученні благодійних внесків».

Проте рівнянка Валентина Панюк у квітні 2025-го заплатила за кольпоскопію 300 гривень нібито благодійного внеску.

Квитанція Валентини Панюк від 18 квітня 2025 року про сплату так званого благодійного внеску за кольпоскопію. Фото надала Валентина Панюк

– Ще 300 гривень пішло на УЗД без квитанції. Здається, 17 кабінет, бо у 12-му відмовилися робити – скорочений робочий день. Запитала їх, чи карткою можна розрахуватися. Сказали, що ні… І в коридорі стояла (в черзі. – Авт.), то там вагітна ставала на облік, і їй казали, що це платна послуга (насправді – ні. – Авт.), – написала Валентина у месенджері.

Кабінет №12 розташований на другому поверсі амбулаторії пологового у відділенні функціональної діагностики. Фото від 16 червня 2025 року

Під час контрольного візиту 16 червня 2025 року в кабінеті УЗД №12 я запитала про квитанції за благодійні внески. Тамтешня працівниця вийняла їх із шухляди столу.

Квитанцій було більше десятка – заповнених і зі штампами Рівненської місцевої благодійної організації «Благодійний фонд “Допомога і підтримка”». Показати касові ордери від них чи чисті бланки працівниці кабінету відмовилися.

Викликана до кабінету юристка пологового Катерина Ткачук заперечила готівковий розрахунок з касовими ордерами. Мовляв, пацієнтки платять виключно через QR-коди. Як почула, що квитанції я вже бачила, а розмова з нею записується, обурилась і пригрозила судовим позовом.

Роздрукований QR-код для розрахунку за платне УЗД у кабінеті №12. Його виклали на стіл на моє прохання показати. Фото від 16 червня 2025 року

«Благодійник сам визначає – і добровільно»

– Відповідно до Закону України «Про благодійну діяльність…», благодійна допомога є добровільною (пункт 2 частини 1 статті 1. – Авт.). Кожне примушування є порушенням законодавства, – пояснює юристка Оксана Кашинцева.

Тобто благодійний внесок може бути легальним лише за добровільної ініціативи пацієнта, без тиску, і він точно не може бути за надання конкретних медичних послуг, додає експертка.

– А як би мав відбуватися збір благодійних коштів законним чином, без нав’язування пацієнтам?

– Кажуть: у нас є благодійний рахунок, у лікарні є такі й такі потреби. Чи є у вас можливість підтримати лікарню? І тут людина сама визначає: чи вона дає п’ять гривень, чи двадцять п’ять, чи скільки. Благодійна допомога не може визначатися конкретною сумою: благодійник сам визначає – і добровільно, – відповіла Оксана Кашинцева.

– Тобто це аж ніяк не можуть бути гроші, які взяли з жінки в кабінеті за УЗД?

– Звичайно, ні. Аж ніяк. Є право отримувати благодійну допомогу. Але якщо це право переростає в оцю вимогу, таку підміну платних послуг на благодійництво, то це ницість. Тим паче в умовах війни. Але це є морально-етична складова, – каже Оксана Кашинцева.

Як псевдоблагодійністю підміняють платну послугу

Пацієнтки рівненського пологового, як зрозуміло зі свідчень і мого власного досвіду, надають псевдоблагодійні внески після обстеження й готівкою, підписавши так звану «заяву» із конкретною сумою.

Заява на нібито добровільну благодійну допомогу, яку для мене заповнила акушерка в кабінеті кольпоскопії №15 на другому поверсі амбулаторного відділення. Я мала тільки підписати її і повернути акушерці

– Коли лікар говорить до акушерки «візьміть заяву» (від пацієнтки. – Авт.), це значить тільки одне: ця пацієнтка хоче отримати послугу платну, – пояснювала мені керівниця пологового Світлана Муравська 22 серпня 2024 року. Ми тоді розмовляли про незаконну практику вимагання псевдоблагодійності.

Зі слів керівниці виходить, що під благодійними внесками насправді ховаються оплати медичних послуг. А вже колишній лікар амбулаторії Тарас Ватліцов не пригадує, щоб пацієнтки оплачували платні послуги, як мали б – офіційно.

– Ні, це все було і виглядало як благодійний внесок, – каже лікар.

Рівненський гінеколог Тарас Ватліцов. Чоловік працював в амбулаторному відділенні міського пологового у 2019–2024 роках. У 2024-му розповів нам про системне цькування з боку керівниці закладу Світлани Муравської та її заступниці з амбулаторної роботи Тетяни Жабчик. Як докази надав аудіозаписи розмов із ними. Фото з фейсбук-сторінки Ватліцова 2022 року

Працівник кабінету, ймовірно, фіксує таку оплату. Наприклад, записує суму олівцем в кабінетному обліковому журналі навпроти прізвища пацієнтки. Я бачила такий олівцевий запис «550», коли мої дані вносили в кабінеті мамографії 18 вересня 2024-го.

Сума співпадає і з розповідями пацієнток, і з вартістю мамографії в тарифі на платні послуги 2025 року. У тарифі 2023 року, чинному в той період, мамографії взагалі не було.

Пацієнтку для оплати можуть спрямувати і в касу, що відкрита до 11-12 години на другому поверсі амбулаторії. Там, зі слів Світлани Муравської, працює касирка благодійного фонду. Приймає, реєструє готівку в спеціальному журналі й видає квитанції.

Немаркована (на фото ліворуч від 13 серпня 2024-го) і вже з табличкою (фото праворуч від 16 червня 2025-го) каса пологового, де приймають так звані «благодійні внески». Як від окремих пацієнток, так і, ймовірно, від працівників пологового, які збирають такі гроші. Саме там я сплатила 300 гривень за кольпоскопію. Чекаючи обслуговування, бачила, як до касирки двічі підходили жінки в білих халатах і здавали їй стоси готівки, а та робила якісь записи. На жаль, з технічних причин це не вдалося зафіксувати

Кому йдуть благодійні внески у пологовому

Пацієнтки рівненського пологового віддають нібито благодійні сотні й тисячі гривень місцевому благодійному фонду «Допомога і підтримка». І це важлива деталь. Як роз’яснюють юристи проєкту «Свої люди», благодійна допомога у будь-якому вигляді звільняється від оподаткування (частина 197.1.15 статті 197 Податкового кодексу).

Але також виникає питання: чому ж пологовий сам не приймає і не розпоряджається благодійними внесками?

«Щоб не проводити публічні закупівлі, щоб ніхто не перевіряв витрачання коштів, щоб закуповувати, що треба – в кого треба і за якими треба цінами», – відповіли юристи проєкту «Свої люди».

Оскільки благодійні внески йдуть на окремий благодійний фонд, то саме він і проводить закупівлі, за які не потрібно звітувати на «Прозорро», наприклад.

На запитання про податкові причини ймовірної підміни платних послуг псевдоблагодійністю, юристка Оксана Кашинцева відповіла:

– Якщо медична чи додаткова послуги не покриваються Програмою медичних гарантій, то вони мають оплачуватися як платні послуги, а не як благодійна допомога. І це вже є заробляння й оподатковується інакше. Тобто це (вимагання благодійної допомоги замість розрахунку за платну послугу. – Ред.) певною мірою – ухиляння медичним закладом від сплати податків.

Окрім того, як виходить з пояснення юристів зі «Своїх людей», медзаклад, надаючи пацієнтам платні послуги, в рази додає собі клопотів: треба дотримуватися визначеного переліку, оплати приймати безготівково, оформлювати відповідні бухгалтерські документи, сплачувати податок на прибуток і в певних випадках – ПДВ.

Описані ситуації з благодійністю можуть бути і в інших міських медичних закладах, які, за інформацією Управління охорони здоров’я Рівненської міської ради, співпрацюють із БФ «Допомога і підтримка». Це міські лікарні Центральна й №2, дитяча лікарня й стоматологічна поліклініка.

Як пацієнток підводять до потреби платити

Пацієнти переважно не дуже орієнтуються у своїх правах. Зі свідчень пацієнток та мого власного досвіду можна скласти приблизні сценарії, як у пологовому примушують до благодійності.

Варіант перший. Лікар виписує електронне направлення на обстеження і спрямовує пацієнтку до реєстратури. Там жінці кажуть: умовне УЗД можна пройти безоплатно через два місяці, а умовну мамографію – через три. Пацієнтка: «Так довго чекати? А раніше можна?» – «Можна, але платно, – відповідають в реєстратурі. – УЗД за 250, а мамографію за 550 гривень».

Реєстратура амбулаторного відділення пологового будинку. Фото від 16 червня 2025 року

Пацієнтка погоджується, бо їй треба знати про своє здоров’я вже і зараз. І приблизно впродовж години отримує потрібне – за псевдоблагодійний внесок. Водночас у закладу лишається можливість провести її обстеження через Програму медичних гарантій і таким чином двічі отримати кошти: від НСЗУ перерахунком і від пацієнтки готівкою.

Оксана Кашинцева підтверджує: таке цілком можливо. Бо благодійна допомога не надається на щось конкретне, тож і назва послуги в призначенні не прописується.

– Заклад не може офіційно продати медичну послугу чи навіть її частину по співоплаті, якщо вона покривається повністю чи хоча б частково НСЗУ. Але (може. – Авт.) отримати під це благодійну допомогу, – каже юристка.

Варіант другий. Пацієнтку без електронного направлення, тобто не за Програмою медичних гарантій, приводить під діагностичний кабінет сам лікар. Повідомляє про неї працівникам кабінету, отримує погодження, повертається до себе, а пацієнтка впродовж певного часу проходить обстеження і залишає в кабінеті нібито добровільну «благодійну» готівку.

– Платні послуги також в нас є. Це або жінка прийшла без направлення, або дуже поспішає, або вона хоче, щоби світ підігнувся під неї, тому що є зайняті люди. Краще інколи заплатити, але зробити так, як хочу я, тому що в мене більше немає часу, – казала мені Світлана Муравська під час розмови у серпні 2024 року.

Проте жодна з жінок, з якими я спілкувалася, не сказала, що отримувала саме платні послуги: за прайсом, що на сайті пологового, чи за постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2024 року. У вказаній постанові – чіткий перелік випадків, коли «юридичні і фізичні особи здійснюють повну оплату» медичних послуг.

За вимогою законодавства, такі послуги пацієнти оплачують виключно «в безготівковій формі». З розмови з юристкою Оксаною Кашинцевою виходить, що оплата може бути і в наступних випадках:

«Благодійні внески не можуть заміняти плату за надання платних послуг за переліками, визначеними в установленому порядку», — звертають увагу юристи зі «Своїх людей».

НСЗУ визнає «позаобліковий простір»

Розповіді про те, що за медичні послуги в розумні строки в пологовому треба заплатити «благодійними внесками», – масові. Медики беруть готівку, гроші передають – чи нібито передають – на рахунки конкретного благодійного фонду. Описане може свідчити, що пологовий двічі отримує гроші за одну й ту ж послугу: від служби здоров’я і у вигляді «внесків».

У НСЗУ кажуть, що офіційно такі випадки не фіксували. Проте вказують, що існує так званий «позаобліковий простір», коли у медзакладі свідомо не вносять в електронну систему інформацію про послуги за Програмою медичних гарантій чи платні послуги. Тобто пацієнток, з яких взяли благодійний внесок, можуть просто не обліковувати офіційно.

Після перевірок, кажуть у службі здоров’я, закладам присвоюється середній або високий рівень ризику можливих порушень. Середній є підставою для перевірки документів та звітів закладу без виїзду на місце – в електронній системі охорони здоров’я. Високий рівень – це підстава для проведення повноцінної перевірки безпосередньо у медичному закладі.

За вимагання оплати за медичні послуги благодійного внеску може бути дисциплінарна чи кримінальна відповідальність.

Дисциплінарна – це догани, звільнення з посади, розірвання договору між закладом і службою здоров’я.

Кримінальна – це штрафи, обмеження чи позбавлення волі із забороною якийсь час працювати на певних посадах чи займатися певною діяльністю. Це передбачено статтями 189 («Вимагання»), 364 («Зловживання владою або службовим становищем») і 368 («Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди») Кримінального кодексу.

– Форма кваліфікації залежить від того, чи був тиск або примус, яка форма «благодійності», хто виступає ініціатором збору та чи пов’язане це з отриманням послуг, – каже Оксана Кашинцева. – Просто дуже часто пацієнт – не юрист і не податківець. Він не розуміє і не знає (таких нюансів. – Авт.).

Про вагомість пацієнтських скарг

«Найбільш точним індикатором порушень, пов’язаних із невнесенням даних, вимаганням коштів під виглядом благодійних внесків, є скарги громадян. З початку 2025 року НСЗУ загалом з різних регіонів отримала 243 скарги, пов’язані із вимаганням коштів», – повідомляють у службі.

Для них звернення пацієнтів – це важливий показник: систематичні скарги переводять заклад у категорію високого ризику, що є прямою підставою для поглибленої перевірки з боку НСЗУ.

Зі слів тодішнього речника служби здоров’я Віталія Андроніка, рівненський пологовий будинок у червні 2025-го не виділявся в ризик-орієнтованій системі.

Водночас НСЗУ відреагувала на мою пацієнтську скаргу про вимагання благодійного внеску 28 липня 2025-го.

Після вивчення її змісту з усіма наданими доказами служба звернулася до міської ради й адміністрації пологового за поясненнями щодо ймовірного порушення прав на безоплатне медичне обслуговування. І надіслала копію скарги до Головного управління Національної поліції в Рівненській області – «для визначення наявності ознак кримінального правопорушення».

До слова, з 1 січня 2020 року до травня 2025-го поліція не відкривала проваджень щодо вимагання на Рівненщині з пацієнтів благодійних внесків та інших неправомірних оплат за послуги й ліки, що входять до Програми медичних гарантій. Це з відповіді на мій запит до слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

Про маніпуляції з електронною чергою

Безоплатного обстеження в амбулаторії пологового треба чекати кілька місяців – в електронній черзі. Наприклад, я своїх чекала два і чотири місяці. Черга формується в закритій для пацієнток локальній медичній системі «Доктор Елекс».

Локальна медична інформаційна система «Доктор Елекс» автоматизує всі бізнес-процеси у медичному закладі, зокрема запис на прийом, складський облік, кадровий облік, управлінський облік, телемедичні рішення, інтеграції з девайсами, інтеграції зі стороннім програмним забезпеченням та має ще тридцять функціональних можливостей. Інформація з Електронної системи охорони здоров’я України, фейсбук-сторінки й сайту компанії

Припустімо, що черга дійсно довга – через, можливо, велику кількість пацієнток. Але тоді виникає питання: чому швидко проходять діагностику жінки, які не хочуть чи не можуть чекати, яких на обстеження приводять їхні лікарі і які платять «благодійні внески»?

9 квітня 2025 року я запитала в Світлани Муравської, чи справді пацієнтки, які готові заплатити «благодійний внесок», обстежуються в день візиту чи наступного дня, а в електронній черзі люди чекають місяцями.

– Так, електронна черга існує, але термін очікування коливається в залежності від навантаження лікаря. При відсутності ургентних показів огляд лікарем «сьогодні на сьогодні» не проводиться, – відписала Світлана Муравська, фактично не відповівши на поставлене запитання.

Чинна директорка комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок» Рівненської міської ради Світлана Муравська. Очолює заклад з 2019 року. Фото від 22 серпня 2024 року

– Пацієнтки можуть чи не можуть самостійно подивитися запис на обстеження чи до лікарів в амбулаторії, як це відбувається через відкриту платформу «Хелсі»? – перепитала я вже пізніше.

– Пацієнтки не можуть самостійно подивитися запис на обстеження чи прийом до лікарів, оскільки в закладі впроваджена медична інформаційна система «Доктор Елекс», яка не передбачає такого функціоналу для пацієнтів, – відповіла Світлана Муравська. І – сказала неправду.

Директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ Дмитро Черниш нам розповів, що «Доктор Елекс» надає відповідний функціонал:

– Це можна. Це бажання керівника і його підхід до пацієнта, наскільки зручно має бути пацієнту. Як організувати прийом своїх пацієнтів, визначає керівник закладу.

І це може мати кілька варіантів. Хтось іде більш прогресивним шляхом і робить це онлайн-записом. Хтось не йде таким шляхом, і організовують запис за дзвінком в реєстратуру. Є такі керівники закладів, де ми просто приходимо й сидимо в черзі, поки не потрапимо до спеціаліста. Це важливо розуміти: за організацію запису відповідає керівник.

Приховані мільйонні доходи пологового

Як пояснюють юристи проєкту «Свої люди» «Bihus.Info», ліцензовані медичні послуги переважно звільняються від оподаткування. Але якщо медзаклад упродовж року надав платних послуг на понад один мільйон гривень, він обов’язково має зареєструватися в податковій як платник ПДВ. І рівненський пологовий будинок зареєстрований.

Водночас благодійна допомога не оподатковується. Скільки грошей заробив пологовий у 2020-2024-му роках в якості «благодійних внесків»? У відповіді на наш запит відповіли, що пацієнтки–«благодійниці» пожертвували для БФ «Допомога і підтримка» за ці роки майже 71 мільйон гривень. Лише за 2024-й сума благодійних внесків становила 23 мільйони 615 тисяч гривень. За три місяці 2025-го – 5 мільйонів 845 тисяч гривень.

Можна припустити, що якби ці гроші проводилися не як благодійні внески, а як оплати за платні послуги (чим вони і є насправді), то, ймовірно, пологовий будинок таки мав би сплачувати з них податок. Юристи проєкту «Свої люди» кажуть, це був би податок на прибуток.

Ми також зробили запит до Рівненської міської ради про фінансування міського пологового за 2021–2024 роки. З відповіді виходить, що за цей час заклад із міського бюджету отримав майже 153 мільйони гривень на свої потреби, зокрема й на ремонти. Деталі – у таблиці нижче. Суми округлені до тисяч.

	2021	2022	2023	2024
Комунальні витрати	7 млн 124 тис.	9 млн 499 тис.	10 млн 59 тис.	11 млн 638 тис.
Ремонти, в т.ч. капітальні	2 млн 776 тис.			8 млн 991 тис.
Медикаменти, перев’язувальні матеріали	250 тис.	1 млн 326 тис.	270 тис.
Медичне обладнання	10 млн 28 тис.	43 млн 983 тис.	42 млн 339 тис.	майже 4 млн
Предмети, обладнання, матеріали, інвентар		403 тис.	23 тис.
Витрати на інші послуги		191 тис.	113 тис.
Всього	20 млн 178 тис.	55 млн 402 тис.	52 млн 804 тис.	24 млн 629 тис.

Також ми поглянули, скільки грошей отримав пологовий від служби здоров’я та що у нього із платними УЗД, кольпоскопіями й мамографіями.

Скільки заробив пологовий від НСЗУ, грн*
Назва пакету послуг, за договором	2024	2025 (до 1 серпня)
«Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах»	майже 35 млн	15 млн 52 тис.
«Ведення вагітності в амбулаторних умовах»	13 млн 531 тис.	майже 7 млн 133 тис.
«Мамографія»	майже 758 тис.	майже 242 тис.
Всього	більше 49 млн	майже 22,4 млн**
дані з сайту НСЗУ *заплановано до виплати за рік – 41,6 млн

Якщо пацієнтка піде на обстеження без електронного направлення, то вона має оплатити цю послугу сама. У 2024-му діяли тарифи 2023 року, з 2025-го – нові.

Вартість деяких платних обстежень у пологовому*
	2024 рік	2025 рік
Кольпоскопія	240 грн	300 грн
УЗД різних видів	100 – 750 грн	100 – 750 грн
Мамографія	відсутня в тарифах	550 грн
*інформація з сайту пологового

Ці суми співпадають з розповідями жінок про «благодійні внески». Водночас серед платних послуг в обох тарифах немає епідуральної чи іншої анестезію при пологах. А свідчення про «благодійні внески» за неї були. Як і за мамографію в 2024-му.

Скільки безоплатних і платних кольпоскопій, УЗД й мамографій пологовий провів у 2024-му й у січні – квітні 2025-го – у таблиці нижче.

Кількість проведених безоплатних і платних амбулаторних обстежень
	2024 рік	2025 рік (січень-квітень)
Кольпоскопія	12 тис. 609/0	4 тис. 809/38
УЗД різних видів	22 тис. 661/65	7 тис. 276/480
Мамографія	2 тис. 522/3	584/14

Як зрозуміло із цифр після скісних рисок, платних обстежень побільшало і можна порахувати ймовірні заробітки на трьох найпоширеніших.

Ймовірні заробітки пологового на платних обстеженнях, за тарифами
	2024 рік	2025 рік (січень-квітень)
На кольпоскопіях	0 грн	11 тис. 400 грн
На УЗД різних видів	від 6 тис.500 грн до 48 тис.750 грн	від 48 тис.грн до 360 тис.грн
На мамографіях	Не зрозуміло	7 тис. 700 грн

Світлана Муравська прочитала, але не відповіла на питання в месенджері: як так вийшло, що у чинних станом на 2024 рік тарифах платна мамографія відсутня, але її нібито тричі провели.

«Благодійна допомога так само не заборонена»

Світлана Муравська в нашій розмові 22 серпня 2024 року назвала «благодійні внески» від пацієнток «позабюджетними, тобто не від НСЗУ» доходами закладу.

– Моє завдання як менеджера забезпечити медрацівників комп’ютерами, кольпоскопами, дзеркалами. Я сподіваюсь, ви нічого з собою не брали, коли до нас йшли… Пологовий будинок розвивається. Ви не можете забрати від нас розвиток, – каже Світлана Муравська.

Потім додає: «Щоб нам розвиватись, в нас є декілька статей доходів. Платні послуги — це одна стаття доходів… Але благодійна допомога так само не заборонена».

Зі слів Світлани Муравської, «благодійні внески» від пацієнток йдуть виключно для закупівлі через благодійний фонд «Допомога і підтримка» «добрих ліків» чи сучасного обладнання. Наприклад, такий мобільний УЗД-апарат «Versana Active» (на фото) був у реанімації новонароджених. Фонд придбав його для пологового у червні 2024 року за 2 мільйони 250 тисяч гривень (із ПДВ)

– Нам потрібне все новіше і новіше обладнання. Це обладнання коштує дуже дорого. І якби ми його купували тільки за кошти НСЗУ, ми би не могли виплатити премію приблизно місяць, а то і два нашим медпрацівникам, – пояснює залучення благодійного фонду Світлана Муравська.

Фактично керівниця пологового повідомила, що якби не примусові «благодійні внески» від пацієнток, вона б не могла використовувати на премії частину грошей, отриманих закладом за договорами зі службою здоров’я. Договорами, які передбачають для пацієнтів безоплатне медичне обслуговування.

До слова, у 2023 році щомісячна премія до зарплати Світлани Муравської становила від 20-ти до 70 тисяч гривень, двох її заступниць – від 11-ти до 110 тисяч гривень, головної бухгалтерки й її заступниці – від 10-ти до 108 тисяч гривень, у завідувачів відділень – від 8-ми до майже 143 тисяч гривень.

– Ми з вами неодноразово бачимо ситуації, і з преси також, коли керівництво медичного закладу собі виписує премії. А медичний персонал навіть не знає, які ці премії, – каже юристка Оксана Кашинцева.

– У медичних закладах мають бути наглядові ради, які могли б подивитися, яку собі керівник медзакладу виписує премію, яку директору, молодшому, середньому медичному персоналу, який багато працює. І ми побачимо: вони дуже часто є абсолютно неспівмірними.

Як заклад може залучати гроші без маніпуляцій

Вже колишній лікар з амбулаторії пологового Тарас Ватліцов вважає, що в медзакладі мають бути платні послуги.

– Заклад має бути на якомусь рівні самоокупності. НСЗУ оплачує певну кількість послуг. Все, що робиться понад наданим пакетом послуг, має оплачуватися. Інакше заклад не виживе, – каже Тарас Ватліцов.

Окрім оплати медичних послуг за державною Програмою медичних гарантій, фінансування з місцевих бюджетів, легальних платних послуг та формально легальних благодійних внесків, медичні заклади можуть залучати гранти, гроші від різних місцевих програм та від фандрейзингу.

Фандрейзинг – це залучення сторонніх ресурсів для реалізації соціально значущих завдань, яке передбачає пошук спонсорів, донорів та меценатів.

Про це ще у 2022 році казав колишній керівний посадовець НСЗУ, нині – виконувач обов’язків директора Департаменту охорони здоров’я Міністерства оборони України, майор медичної служби Дмитро Самофалов. Як приклад, він згадував дитячу науково-дослідну онкологічну лікарню Святого Юди в Мемфісі (США).

«Утримання клініки сягає 2,8 мільйонів доларів на день, але пацієнти не сплачують ані цента за своє лікування. Річний бюджет клініки складає майже півтора мільярда доларів. Але більше ніж 75% півторамільярдного бюджету – це пожертви, які клініка отримує через American Lebanese Syrian Associated Charities (ALSAC) – напівнезалежну фандрейзингову організацію», – йдеться в його блозі для видання «NV Бізнес».

Навчатися фандрейзингу керівники медзакладів можуть на різних навчальних програмах. Наприклад, на «Leaders for Health 2.0», яка тривала з листопада 2024-го до березня 2025-го. Там обіцяли дати слухачам «практичні інструменти для покращення фінансових та юридичних аспектів управління закладами».

З пологового на запит відповіли, що саме у цій навчальній програмі їхні працівники участі не брали. Проте «неодноразово брали участь в інших навчальних заходах, а саме “Закон і лікар. Юридичні тонкощі в медичній галузі”, “Антикризове управління сферою охорони здоров’я України” тощо».

Запитання про гроші й чергу лишилися без відповіді

Написавши цей матеріал, 13 серпня 2025 року я ще раз звернулася до Світлани Муравської з проханням відповісти на запитання, які виникли під час роботи над текстом.

Щоб дати їй можливість пояснити ситуацію: і щодо ймовірного ухилення пологолового від сплати податків, і щодо вимагання благодійних внесків у пацієнток, зокрема і через можливі маніпуляції із електронною чергою, і щодо ймовірної подвійної оплати за послуги закладу:

чи подає заклад дані пацієнтів, які сплатили благодійні внески за певні медичні послуги, які покриваються програмою медичних гарантій, у звіті НСЗУ?
якщо не подає, як ці пацієнти проходять у базі закладу: як отримувачі платних послуг чи як отримувачі послуг в рамках медичних гарантій?
чому заклад практикує оплату послуг благодійними внесками, а не офіційними оплатами як за платну послугу?
чи за допомогою благодійних внесків пологовий намагається уникнути оподаткування та втрати статусу неприбуткового підприємства?
чому черга на отримання послуги за гарантіями НСЗУ є довгою і може розтягнутися на місяці, а, сплативши благодійні внески, можна отримати ту ж послугу значно швидше? Це штучне створення умов для того, щоб пацієнти оплачували «благодійні внески» чи щоб користувалися платними послугами?
чому жінки оплачують епідуральну анестезію, хоча це знеболення передбачене в пакеті НСЗУ?

Світлана Муравська прочитала запитання у месенджері, але так і не відповіла на них.

Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії».

«За зміст цієї публікації відповідає виключно “Четверта влада”. Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та уряду Норвегії»

_____________________________________________________________________________________________________________

«Четверта влада» дякує «Школі журналістських розслідувань» від освітньої ініціативи Kyiv Media School за допомогу в навчанні журналістів при підготовці цього матеріалу. Ментор – медіатренер, журналіст, редактор Bihus.Info, ментор Media Development Foundation Максим Опанасенко.