В Україні бізнес розвиває нові формати харчування для медперсоналу та пацієнтів держлікарень

Вартість повноцінного обіду в закладі такого формату – у середньому — 170 гривень. Фото – Joinposter.com

Мережа закладів харчування FoodieSpace, яка фокусується на розвитку в державних і комунальних лікарнях, за два з половиною роки виросла до 22 точок і планує відкрити 200 локацій за 3 роки. Власниця проєкту Тетяна Коваль розповіла в інтерв’ю, як з’явилася ідея такого формату, чому фокус саме на державних лікарнях і який середній чек для відвідувача такого закладу.

Як з’явилася ідея

Ідея FoodieSpace з’явилася з мого особистого досвіду. Під час перебування в лікарні я побачила, наскільки застарілою та незручною є система харчування в більшості медичних закладів. Їжа часто не враховує реальних потреб пацієнтів, а простори для харчування більше нагадують радянські їдальні, де некомфортно ні пацієнтам, ні лікарям, ні відвідувачам.

Тоді я зрозуміла, що проблема не лише в їжі, а й у підході загалом. Так з’явилося бажання створити сучасний формат харчування в лікарнях — простір, де їжа є смачною, збалансованою й корисною, а атмосфера підтримує людину в непростий для неї момент. Це не просто кафе в лікарні, а місце, де всі можуть отримати якісну їжу та сервіс на рівні міського закладу, не виходячи за межі лікарні. 

Моя місія — змінити культуру харчування в українських лікарнях і довести, що їжа в медичному закладі може бути не просто формальністю.

Перший заклад

Ми почали відкривати заклади в лікарнях два з половиною роки тому.

Для нас принципово важливо працювати саме з державними та комунальними лікарнями. Це наша чітка ніша і саме вона позитивно вплинула на наш успіх.

Ми добре розуміємо свою цільову аудиторію (пацієнтів і медичний персонал) та їхні реальні потреби, і можемо працювати з ними системно й ефективно.

Відвідувачі

  • Медичний персонал.
  • Пацієнти.
  • Відвідувачі.

Основна цільова все ж медичний персонал — це 70%.

Вартість

Вартість повноцінного обіду у нас у середньому — 170 гривень. 

Це справжній комплексний обід: суп, гарнір, м’ясо, салат і напій.

Навіть при таких цінах інколи виникає супротив гостей, тому ми багато працюємо над лояльністю клієнтів, партнерськими відносинами, робимо акції, дні з спеціальними цінами.

Складнощі впровадження

Основна складність — це робота з державними й комунальними лікарнями. З точки зору системи.

Дуже часто бракує загального розуміння, що сучасний заклад харчування в лікарні — це норма і необхідність, а не «зайве».

Не всі керівники лікарень зацікавлені здавати приміщення в оренду чи змінювати підхід, навіть коли це покращує вигляд лікарні й сервіс для людей.

Контроль

У нас велика команда — близько 550 людей.

Кожен відіграє свою важливу роль у роботі мережі. У центрі стоїть шеф-кухар: він не лише розробляє меню, а й проводить навчання команд у регіонах, передає стандарти приготування та стежить за тим, щоб якість залишалася стабільною незалежно від місця.

Контроль якості на точках здійснюють адміністратори — вони стежать, щоб процеси виконувалися за стандартами, і одразу реагують на будь-які відхилення. У такий спосіб шеф будує систему, а сама система працює, забезпечуючи однакову якість у всіх наших закладах, незалежно від того, чи це велике місто, чи регіональна лікарня.

Соціальні та благодійні ініціативи — також важлива частина нашої комунікації з гостем. У мережі FoodieSpace систематично діють благодійні страви, кошти з яких ми спрямовуємо на підтримку дітей або війська.

Окремий напрям — співпраця з ветеранськими бізнесами: у наших закладах можна купити товари від ветеранів (крафтові м’ясні делікатеси, чай, адаптивний одяг). Наприклад, у нас є бренд «Сушена радість».

Плани на майбутнє

Зараз у нашій мережі 22 заклади і за 3 роки плануємо масштабуватися до 200.

У піковий рік відкрили 10 закладів.

У 2025 році відкрили п’ять. 

Ми свідомо знизили темп, тому що мені був потрібен час на стандартизацію. Цей рік присвятили створенню великої книги стандартів і системи навчання персоналу — щоб у майбутньому масштабуватися швидше й якісніше.

Хочемо запустити франшизу. Є запити з різних міст. Люди самі приходять і просять франшизу. Тому наступного року будемо активно розвивати цей напрям.

Вийти на міжнародні ринки. Як тільки ми запустили першу локацію — я вже знала, що хочу масштабувати проєкт. У певний момент навіть пропонували одній португальській лікарні відкрити подібний заклад за нашою моделлю, але тоді до ідеї поставилися досить зневажливо — мовляв, у них і так усе працює.

Зараз фокусуємося на Болгарії та Молдові. Розглядали Польщу, але там вже дуже висока конкуренція. Натомість у Болгарії ринок фактично відсутній: у лікарнях або готують їжу самостійно, або працюють застарілі буфети. Це середовище, де ринок можна побудувати з нуля. 

Але після кризи я перестала ставити для себе жорсткі дедлайни. Вихід за кордон точно є в нашому п’ятирічному плані, але коли саме це станеться — покаже контекст і обставини.

Доступність КТ на Рівненщині найгірша в Україні: пацієнти не можуть записатися, апарати простоюють після обіду

НСЗУ виявила під час перевірки такі порушення: відмова у записі телефоном, штучні черги, незаконні обмеження. Ілюстраційне фото з архіву «Четвертої влади»

Рівненська область показала найнижчий результат доступності комп’ютерної томографії серед усіх регіонів, де Національна служба здоров’я України (НСЗУ) вже провела телефонний моніторинг.

Попри наявність обладнання та відсутність реального дефіциту місць, лікарні штучно обмежують пацієнтів: створюють черги на місяць, відмовляють у дистанційному записі або вимагають додаткові направлення.

«Рівненські лікарні» запитали в НЗСУ, що чекає на медичні заклади, де виявлені порушення.

Як проходила перевірка

Щоб проаналізувати реальний шлях хворого, представники НСЗУ спільно з пацієнтськими організаціями намагалися записатися на КТ як звичайні пацієнти з чинними електронними направленнями.

Для дзвінків використовували не випадкові контакти, а офіційні номери, які самі медзаклади надали НСЗУ для запису. Про це йдеться у повідомленні на офіційному телеграм-каналі служби.

Згідно з даними НСЗУ, лише 4 спроби записатися на обстеження телефоном виявилися успішними. Загалом було 13 спроб.

Дотелефонуватися з першої спроби вдалося лише у 54% випадків, а безпосередньо до кабінету КТ або реєстратора вели тільки 4 номери з 13.

Загалом системні перешкоди або нестабільний доступ зафіксували у 9 з 11 перевірених закладів.

Основні порушення в лікарнях області

НСЗУ, зокрема, виявила під час перевірки такі порушення:

  • Відмова у записі телефоном. У зарічненській лікарні відмовилися записувати пацієнта дистанційно, заявивши, що приймають лише в день особистого звернення.
  • Неможливість дотелефонуватися. Моніторинговій групі взагалі не вдалося зв’язатися за контактами для запису в Рокитнівській лікарні інтенсивного лікування, Вараській багатопрофільній та Радивилівській центральній міській лікарнях. У дубенській та сарненській лікарнях телефонний запис також виявився неможливим.
  • Незаконні обмеження. В Обласному протипухлинному центрі заявили, що КТ можна пройти лише за направленням від лікаря їхнього ж закладу. У НСЗУ пояснюють, що це є прямим порушенням, оскільки електронне направлення дійсне незалежно від того, лікар якого медзакладу його виписав.
  • Штучні черги. У Рівненському обласному клінічному госпіталі пацієнту запропонували чекати на обстеження понад місяць, а у Володимирецькій багатопрофільній лікарні – два тижні. В обласному діагностичному центрі та обласній дитячій лікарні запис був доступний протягом семи днів.

Апарати є, але простоюють після обіду

Тривалі черги та відмови не пов’язані з нестачею техніки. 

Як стало відомо з відповіді на запит «Рівненських лікарень», у 12 комунальних закладах Рівненщини працюють 13 апаратів КТ.

У першому кварталі 2026 року на них провели понад 6 тисяч обстежень.

Рівень погашення електронних направлень в області становить майже 60%.

Найбільше навантаження лягає на місцеві громади: лідерами за кількістю проведених обстежень є березнівська міська та рокитнівська лікарні, де один апарат робить по 8-9 обстежень за день.

Натомість у зарічненській лікарні, обласній дитячій лікарні та обласному протипухлинному центрі за день роблять в середньому лише від трьох до чотирьох КТ.

У Службі здоров’я зазначають, що проблема полягає в неефективній організації робочого часу. Більшість пацієнтів приймають зранку: зранку в області сукупно проводять до 27 КТ за годину.

«Після 13:00 кількість обстежень різко падає, а після 16:00 апарати практично не працюють, за винятком ургентних випадків», — йдеться у дописі НСЗУ.

В НСЗУ переконані, що лікарням потрібно переглянути графіки роботи та розподіл місць для планових хворих, щоб уникнути штучних черг.

Санкції для порушників: від зупинки виплат до розірвання договорів

Забезпечення безкоштовного та досщтупного телефонного чи електронного запису на обстеження – це пряма умова договорів лікарень із НСЗУ за пакетом амбулаторної допомоги.

Посадовці пояснюють: НСЗУ вже надіслала результати свого аналізу керівникам медзакладів Рівненщини та місцевій владі для самостійного усунення недоліків. 

Якщо заклади не виправлять ситуацію, НСЗУ ініціює позаплановий моніторинг.

За його результатами складатиметься обов’язковий до виконання план усунення порушень, на час дії якого оплату за медичним пакетом повністю зупинять.

Якщо ж лікарня не виконає вимоги у відведений 30-денний строк, НСЗУ має право вимагати повернення вже сплачених коштів. 

У крайньому разі служба може відмовитися від фінансування окремого пакета послуг або розірвати договір із медзакладом в односторонньому порядку.

Довідково

У 2026 році НСЗУ більш ніж вдвічі підвищила тариф оплати лікарням проведеної комп’ютерної томографії в межах Програми медичних гарантій.

  • КТ без контрастування оплачується за тарифом 1 тисяча 193 гривні;
  • КТ із контрастуванням — 2 тисячі 387 гривень.

Якщо за медичними показаннями потрібно обстежити кілька ділянок, держава також оплачує ці дослідження.

Медзаклади отримують більше фінансування, а пацієнти – за наявності медичних показань та електронного направлення — можуть пройти обстеження безоплатно.

Підписуйтесь на канали «Рівненських лікарень» у фейсбуцітелеграміінстаграмі.

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців на фронті, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693