В Україні бізнес розвиває нові формати харчування для медперсоналу та пацієнтів держлікарень

Вартість повноцінного обіду в закладі такого формату – у середньому — 170 гривень. Фото – Joinposter.com

Мережа закладів харчування FoodieSpace, яка фокусується на розвитку в державних і комунальних лікарнях, за два з половиною роки виросла до 22 точок і планує відкрити 200 локацій за 3 роки. Власниця проєкту Тетяна Коваль розповіла в інтерв’ю, як з’явилася ідея такого формату, чому фокус саме на державних лікарнях і який середній чек для відвідувача такого закладу.

Як з’явилася ідея

Ідея FoodieSpace з’явилася з мого особистого досвіду. Під час перебування в лікарні я побачила, наскільки застарілою та незручною є система харчування в більшості медичних закладів. Їжа часто не враховує реальних потреб пацієнтів, а простори для харчування більше нагадують радянські їдальні, де некомфортно ні пацієнтам, ні лікарям, ні відвідувачам.

Тоді я зрозуміла, що проблема не лише в їжі, а й у підході загалом. Так з’явилося бажання створити сучасний формат харчування в лікарнях — простір, де їжа є смачною, збалансованою й корисною, а атмосфера підтримує людину в непростий для неї момент. Це не просто кафе в лікарні, а місце, де всі можуть отримати якісну їжу та сервіс на рівні міського закладу, не виходячи за межі лікарні. 

Моя місія — змінити культуру харчування в українських лікарнях і довести, що їжа в медичному закладі може бути не просто формальністю.

Перший заклад

Ми почали відкривати заклади в лікарнях два з половиною роки тому.

Для нас принципово важливо працювати саме з державними та комунальними лікарнями. Це наша чітка ніша і саме вона позитивно вплинула на наш успіх.

Ми добре розуміємо свою цільову аудиторію (пацієнтів і медичний персонал) та їхні реальні потреби, і можемо працювати з ними системно й ефективно.

Відвідувачі

  • Медичний персонал.
  • Пацієнти.
  • Відвідувачі.

Основна цільова все ж медичний персонал — це 70%.

Вартість

Вартість повноцінного обіду у нас у середньому — 170 гривень. 

Це справжній комплексний обід: суп, гарнір, м’ясо, салат і напій.

Навіть при таких цінах інколи виникає супротив гостей, тому ми багато працюємо над лояльністю клієнтів, партнерськими відносинами, робимо акції, дні з спеціальними цінами.

Складнощі впровадження

Основна складність — це робота з державними й комунальними лікарнями. З точки зору системи.

Дуже часто бракує загального розуміння, що сучасний заклад харчування в лікарні — це норма і необхідність, а не «зайве».

Не всі керівники лікарень зацікавлені здавати приміщення в оренду чи змінювати підхід, навіть коли це покращує вигляд лікарні й сервіс для людей.

Контроль

У нас велика команда — близько 550 людей.

Кожен відіграє свою важливу роль у роботі мережі. У центрі стоїть шеф-кухар: він не лише розробляє меню, а й проводить навчання команд у регіонах, передає стандарти приготування та стежить за тим, щоб якість залишалася стабільною незалежно від місця.

Контроль якості на точках здійснюють адміністратори — вони стежать, щоб процеси виконувалися за стандартами, і одразу реагують на будь-які відхилення. У такий спосіб шеф будує систему, а сама система працює, забезпечуючи однакову якість у всіх наших закладах, незалежно від того, чи це велике місто, чи регіональна лікарня.

Соціальні та благодійні ініціативи — також важлива частина нашої комунікації з гостем. У мережі FoodieSpace систематично діють благодійні страви, кошти з яких ми спрямовуємо на підтримку дітей або війська.

Окремий напрям — співпраця з ветеранськими бізнесами: у наших закладах можна купити товари від ветеранів (крафтові м’ясні делікатеси, чай, адаптивний одяг). Наприклад, у нас є бренд «Сушена радість».

Плани на майбутнє

Зараз у нашій мережі 22 заклади і за 3 роки плануємо масштабуватися до 200.

У піковий рік відкрили 10 закладів.

У 2025 році відкрили п’ять. 

Ми свідомо знизили темп, тому що мені був потрібен час на стандартизацію. Цей рік присвятили створенню великої книги стандартів і системи навчання персоналу — щоб у майбутньому масштабуватися швидше й якісніше.

Хочемо запустити франшизу. Є запити з різних міст. Люди самі приходять і просять франшизу. Тому наступного року будемо активно розвивати цей напрям.

Вийти на міжнародні ринки. Як тільки ми запустили першу локацію — я вже знала, що хочу масштабувати проєкт. У певний момент навіть пропонували одній португальській лікарні відкрити подібний заклад за нашою моделлю, але тоді до ідеї поставилися досить зневажливо — мовляв, у них і так усе працює.

Зараз фокусуємося на Болгарії та Молдові. Розглядали Польщу, але там вже дуже висока конкуренція. Натомість у Болгарії ринок фактично відсутній: у лікарнях або готують їжу самостійно, або працюють застарілі буфети. Це середовище, де ринок можна побудувати з нуля. 

Але після кризи я перестала ставити для себе жорсткі дедлайни. Вихід за кордон точно є в нашому п’ятирічному плані, але коли саме це станеться — покаже контекст і обставини.

Нове обладнання проти інсультів: у Рівному готують до роботи ангіограф за 40 мільйонів

Скоро в Рівненській обласній клінічній лікарні імені Юрія Семенюка запрацює ангіографічний рентгенівський комплекс для діагностики та лікування захворювань судин. Фото з сайту Чернігівської обласної лікарні

Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка готується до запуску нового ангіографічного комплексу вартістю понад 40 мільйонів гривень, який придбали за кошти європейського гранту. Це обладнання має стати критично важливим для порятунку пацієнтів з інфарктами та інсультами. 

Проте подальше розширення парку медтехніки опинилося під питанням: закупівлю другого ангіографа, який планували взяти в кредит, наразі відклали через брак коштів.

Перший ангіограф

23 вересня 2025 року Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка уклала договір про купівлю ангіографічного рентгенівського комплексу. Київська ТОВ «Медгарант» погодилась поставити компекс за 40 мільйонів 480 тисяч гривень до 31 грудня 2025 року.

Четвертого грудня на сайті Рівненської обласної клінічної лікарні опублікували новину, що комплекс поставили в лікарню. Фото з сайту лікарні

Ангіографічний комплекс придбаний в межах проєкту «Забезпечення доступності медичних послуг для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями на польсько-українському прикордонні шляхом модернізації медичної інфраструктури та обладнання», що реалізується в рамках Програми Interreg NEXT Польща – Україна 2021-2027 у Рівненській обласній клінічній лікарні імені Юрія Семенюка. 

Речниця лікарні Оксана Ягелюк розповіла, що обладнання введуть в експлуатацію після проведення капітального ремонту рентгенопераційній.

Для чого потрібен ангіограф

Оксана Ягелюк розповіла, що цифровий рентгенівський ангіограф – це сучасне медичне обладнання, яке використовується для діагностики та лікування захворювань судин. 

– Апарат дозволяє якісно візуалізувати процес оперативного втручання та проводити високоточні дослідження серцево-судинної системи, виявляти патології та здійснювати малоінвазивні втручання. Без такого медичного обладнання практично неможлива інтервенційна радіологія – відділення, що є профільним у наданні невідкладної та превентивної медичної допомоги при інфарктах, – додає Оксана Ягелюк.

Пані Оксана розповідає, що кількість пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями та смертність від цієї патології зростають щороку, відповідно і можливість надавати необхідну допомогу має бути більшою.

– Окрім того, РОКЛ імені Юрія Семенюка – єдиний медичний заклад на Рівненщині, де пацієнтам з ішемічними інсультами виконують тромбектомію – сучасне ендоваскулярне хірургічне втручання, при якому тромб видаляють із судини, без висічення самих судин. Операція виконується під контролем рентген-обладнання, – зазначає речниця.

Ще один ангіограф

В грудні 2025 року на фейсбук-сторінці Рівненської обласної ради повідомили про намір придбати ще один ангіографічний комплекс, але цього разу за кредитні кошти.

Директор Рівненської обласної лікарні Віктор Ткач тоді розповів, що сума кредиту складає 32 мільйони гривень. З яких – 18 мільйонів гривень коштує обладнання, а решта суми необхідна для оплати послуг з поточного ремонту приміщень та інженерних мереж. Виплатити кредит лікарня планує за 5 років.

Речниця Рівненської обласної лікарні Оксана Ягелюк розповіла, що за кредитні кошти планували закупити обладнання та облаштувати ще одну рентгенопераційну для лікування пацієнтів з інсультами, бо кількість хворих в Обласному інсультному центрі збільшується. 

Крім цього, такі покращення також зумовлені вимогами Програми медичних гарантій Національної служби здоров’я України.

–  Наразі відтерміновуємо цю закупівлю у звʼязку із фінансовими обмеженнями, – додала Оксана Ягелюк.