На капітальний ремонт Центру реабілітації та відновного лікування Міської дитячої лікарні бюджет міста виділив 4 мільйона 500 тисяч гривень. Фото з сайту Міської дитячої лікарні
За перших пів року місто виділило майже 65 мільйонів на ремонти та обладнання для місцевих лікарень. «Заробили» некомерційні комунальні заклади цьогоріч – більше 80 мільйонів.
Такі цифри подає у своєму звіті в.о. міського голови Рівного Віктор Шакирзян.
Наведемо кілька ключових мільйонних бюджетних витрат у медичній сфері за перше півріччя 2025-го.
Реконструкцію частини хірургічного корпусу з добудовою 4 поверху КНП «Центральна міська лікарня» – 516,7 тисяч гривень;
Капітальний ремонт підвалу із влаштуванням протирадіаційного укриття терапевтичного корпусу КНП «Центральна міська лікарня» – 4 мільйони гривень;
Капітальний ремонт проїздів з влаштуванням паркувального майданчика для автомобілів та благоустрою території КНП «Центральна міська лікарня» – 5 мільйонів 700 тисяч гривень;
Капітальний ремонт ліфта у терапевтичному корпусі КНП «Центральна міська лікарня» – 500 тисяч гривень;
Проєктно-кошторисна документація на капітальний ремонт благоустрою частини території КНП «Міська лікарня № 2» – 378 тисяч гривень;
На капітальний ремонт захисної споруди цивільного захисту КНП «Пологовий будинок» – 3 мільйона гривень;
На капітальний ремонт даху господарського корпусу КНП «Пологовий будинок» – 544 тисяч гривень;
На капітальний ремонт Центру реабілітації та відновного лікування КНП «Міська дитяча лікарня» – 4 мільйона 500 тисяч гривень;
На капітальний ремонт частини внутрішніх приміщень 1-го поверху поліклініки № 1 КНП «Міська дитяча лікарня» – 1 мільйон 483,3 тисячі гривень;
На капітальний ремонт даху будівлі стаціонару № 2 КНП «Міська дитяча лікарня» – 1 мільйон гривень;
На реконструкцію сходової клітки з влаштуванням вертикальної підйомної платформи в будівлі стаціонару № 1 КНП «Міська дитяча лікарня» – 500 тисяч гривень;
Проєктно-кошторисна документація на капітальний ремонт нежитлових приміщень центру реабілітації та відновного лікування КНП «Міська дитяча лікарня» – 49,6 тисяч гривень.
36 мільйонів 510 тисяч
Підвищення якості, доступності домедичної допомоги, створення безпечних умов перебування пацієнтів та медичного персоналу, а також забезпечення заходів із енергоефективності лікувальних установ.
Яких установ і які саме заходи проведено у звіті Віктора Шакирзяна не уточнюють.
6 мільйонів 338 тисяч
Обладнання. Зокрема:
«Міська лікарня № 2» – 22 кондиціонери (500 тисяч гривень);
«Міська дитяча лікарня» – відкрита реанімаційна систему для новонароджених (465 тисяч гривень);
«Пологовий будинок» – операційні столи та лампи (5 мільйонів 373,8 тисяч гривень).
1,7 мільйона гривень
Обласний центру артрології та відновного лікування КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради отримав імплантанти кульшових/колінних суглобів.
Провів заміну 17 суглобів пацієнтам.
2,2 мільйона гривень
Відділення інтервенційної кардіології та судинної неврології КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради закуповує медичні витратні матеріали (комплекти для коронарогафії, стент-системи тощо).
Проведено 398 коронарографій та вживлено стенти 26 особам.
1,9 мільйонів гривень
Зубопротезування пільгових категорій.
439 рівнянам та мешканця Квасилова.
9,2 мільйона гривень
Медикаменти та товари медичного призначення для пільгових категорій.
3 мільйона гривень
Ліки, медзасоби, харчування для пацієнтів стаціонарів, які лікують травми чи стани, повязані з війною.
_____
У 2025 році від надання платних послуг, надання майна в оренду, отримання коштів від реалізації активів та благодійної/гуманітарної допомоги комунальні медзаклади заробили 80,3 мільйона гривень.
Рівненський міський «Пологовий будинок», яким керує медична директорка Світлана Муравська (на колажі), щороку укладає з Національною службою здоров’я України договори на надання безоплатних медичних послуг за Програмою медичних гарантій. Водночас у закладі беруть оплату за договірні послуги у вигляді готівкових і нібито добровільних благодійних внесків. Колаж «Четвертої влади» (Влада Мартинчука) із власних фото
Зі служби здоров’я відгукнулися розлогими поясненнями, з міської ради повідомили про створення комісії для службового розслідування.
Розповідаємо, хто з міської ради перевірятиме факти, наведені нами в розслідуванні й у публікації про прихильність деяких працівників пологового до своєї керівниці Світлани Муравської.
Чи знали у службі здоров’я про скандал із журналісткою та лікарем до публікації розслідування, чи можуть відстежувати рух інформації в локальній медичній системі «Доктор Елекс» і чи має служба реагувати на підроблення й мобінг – читайте у форматі «запитання – відповідь».
У міській раді створили комісію
Ми надіслали до Рівненської міської ради запит на коментар ще 2 травня. Запитали, чи реагуватиме і як саме міська рада (управління охорони здоров’я) на ситуацію в пологовому:
через засвідчені прояви мобінгу;
вимагання благодійного внеску за безоплатну послугу;
ймовірну підміну оплати за медичну послугу благодійним внеском;
через вказівки керівниці пологового Світлани Муравської підробити інформацію у внутрішній медичній інформаційній системі та медичній карті пацієнтки, щоб приховати примусову благодійність.
Відповідь надійшла за півтори тижні. Нам повідомили про створення в міському управлінні охорони здоров’я комісії, яка має провести службове розслідування «щодо подій, висвітлених Агенцією журналістських розслідувань «Четверта влада» в публікаціях від 22-го і 30 квітня 2025 року».
Нагадаємо, ми тоді розповіли про вимагання в пацієнтки пологового благодійного внеску як оплати за проведене обстеження, як керівниця закладу Світлана Муравська давала вказівки приховати це вимагання і про системне цькування одного з уже колишніх лікарів закладу. Як докази описаного ми опублікували аудіозаписи. Світлана Муравська назвала їх підробкою, а лікарю-викривачу, який їх надав, порадила звернутися до психолога.
Наказ №38 про створення комісії датований 1 травня 2025 року і підписаний виконувачкою обов’язків начальниці управління Ларисою Обуховською. За цим наказом, керівниця пологового Світлана Муравська має «сприяти в роботі членам комісії, забезпечивши доступ до необхідної документації та комунікації з працівниками закладу».
Виконувачка обов’язків начальниці Управління охорони здоров’я виконавчого комітету Рівненської міської ради, заступниця начальника управління Лариса Обуховська. Фото 2024 року з фейсбук-сторінки управління
Робота такої комісії, як зрозуміло з наказу, регламентується постановою Кабінету Міністрів України №950 від 13 червня 2000 року.
За постановою, строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців (пункт 5 постанови). На час розслідування фігуранта чи фігурантку розслідування можуть відсторонити від роботи, а можуть і не відсторонити (пункт 6). У випадку Світлани Муравської такого відсторонення у наказі Лариси Обуховської немає, а службове розслідування має тривати не довше як до 1 липня 2025 року.
Хто перевірятиме пологовий
До складу комісії входять такі фахівці управління охорони здоров’я і депутати Рівненської міської ради (за згодою):
Валентина Опанасик – голова комісії, начальниця інформаційно-аналітичного центру управління охорони здоров’я виконавчого комітету Рівненської міської ради. Фото 2025 року з фейсбук-сторінки управлінняОлег Сиротюк – секретар комісії, провідний юрисконсульт інформаційно-аналітичного центру управління охорони здоров’я виконавчого комітету Рівненської міської ради. Фото 2024 року з фейсбук-сторінки управлінняАлла Кузь – членка комісії, головна спеціалістка відділу бухгалтерського обліку управління охорони здоровʼя виконавчого комітету Рівненської міської ради. Фото 2025 року з фейсбук-сторінки управлінняЮрій Осіпчук – член комісії, депутат Рівненської міської ради з фракції ВО «Свобода» й голова постійної комісії з питань охорони здоров’я. Фото з архіву «Четвертої влади» 2025 рокуСергій Рибачок – член комісії, депутат Рівненської міської ради з фракції «Рівне разом» і член постійної комісії з питань охорони здоров’я (колишній свободівець). Фото з архіву «Четвертої влади» 2024 року
Ключова порада від служби здоров’я – скаржитися
Чи було відомо НСЗУ про цю ситуацію в рівненському міському пологовому з неправомірним вимаганням оплати за кольпоскопію під виглядом благодійності (відбулася 13 серпня 2024 року) і про план керівниці, як приховати вимагання «благодійного внеску» шляхом зміни електронних і паперових записів про це обстеження?
У службі прямо не відповіли, було чи не було їм відомо про описану ситуацію. А «про план керівниці закладу змінити електронні та паперові медичні записи НСЗУ невідомо».
Водночас повідомили, що скарг на вказаний випадок від пацієнтки, тобто журналістки, не отримували. І фактично порадили її подати через один з каналів зв’язку:
через електронну форму на сайті НСЗУ (розділ «Громадянам»);
зателефонувавши до контакт-центру за безкоштовним номером 16-77 (скаргу зафіксує оператор);
надіславши письмове звернення поштою: проспект Степана Бандери, 19, м. Київ, 04073;
подавши звернення під час особистого прийому громадян (за тією ж адресою).
Такий вигляд має сайт Національної служби здоров’я України у розділі «Громадянам» з електронними формами різного призначення. Скаржникам потрібен розділ «Зворотній зв’язок»
Коли така скарга буде, пишуть зі служби, вони зможуть звернутися до адміністрації пологового, до власниці закладу – Рівненської міської ради та, за потреби, до поліції.
Журналістка-пацієнтка дослухалася до поради й скаргу подала – через електронну форму на сайті НСЗУ. З її досвіду, ця форма має обмежені можливості по об’єму і кількості доказових файлів. Тому, ймовірно, краще подавати скаргу через електронну пошту, де до листа можна підкріпити більш ніж один файл і за потреби скористатися гугл-диском для аудіо- чи відеодоказів.
Операторка контактного центру повідомила, що пацієнтські скарги до служби здоров’я зазвичай розглядають півтора місяці.
Журналістка також поскаржилася на дії керівниці пологового Світлани Муравської і до Департаменту охорони здоров’я Рівненської обласної державної адміністрації – надіслала лист на електронну пошту [email protected]. Скаргу розглядатимуть упродовж місяця, до середини червня 2025 року.
Загалом пацієнти можуть скаржитися до служби здоров’я на наступне:
на вимагання оплати за безоплатні послуги,
на відмову в наданні послуг,
з підозрою «щодо невідповідності медичних записів реальним подіям».
Подати скаргу може сам пацієнт або його адвокат з довіреністю від цього пацієнта. Якщо скаргу подає представник, необхідно надати документ, що підтверджує повноваження (наприклад, довіреність).
Для ефективного розгляду скарги важливо надати найповнішу інформацію: повне ім’я пацієнта, дата події, повна назва закладу, повне ім’я та посада співробітника (якщо відомо), детальний опис ситуації, а також, за можливості, докази (копії чеків, квитанцій, фото, аудіо/відеозаписи).
Чи правомірно видаляти запис про прийом/обстеження, які відбулися, і записувати його на інший час в системі «Доктор Елекс» з метою приховати щось, що відбулося в закладі? Чи технічно можливо побачити заміну записів в електронній системі «Доктор Елекс»?
На запитання про правомірність зміни записів в електронній обліковій системі служба здоров’я не відповіла. Зауважила лише, що «Доктор Елекс» – це локальна медична інформаційна система (МІС), яку служба не обслуговує. Тому, кажуть, не знають, який у ній порядок та умови видалення записів.
Скрин частини особистого профілю пацієнтки в медичній інформаційній системі «Доктор Елекс». Зображення надав колишній лікар рівненського пологового будинку Тарас Ватліцов, який був об’єктом цькування адміністрації закладу і наважився говорити про нього відкрито
З пояснення служби, «Доктор Елекс» та подібні їй локальні електронні системи автоматично обмінюються інформацієї з центральною базою даних – всеукраїнською електронною системою охорони здоров’я. Всі медичні записи, записи про направлення та рецепти зберігаються в цій базі. До інформації в ній мають доступ лише уповноважені на це працівники служби.
– Більше того, ми можемо надати цю інформацію на запит пацієнтів. Якщо медичний заклад чомусь відмовляє пацієнту надати його медичну інформацію, то пацієнт може звернутися до нас через сайт НСЗУ або офіційним листом.
І ми рекомендованим листом надамо відповідь з повною розшифровкою інформації щодо пацієнта: хто її вніс, коли, де працює людина, яка її внесла, статус інформації (це активний запис чи позначений помилковим), – додатково пояснив директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ Дмитро Черниш.
З пояснення служби виходить, що бачити записи в електронній системі охорони здоров’я можуть лише медики з доступом: лікарі, акушери чи керівник закладу. Пацієнти чи їхні адвокати можуть ті записи побачити, лише якщо особисто звернуться до цієї посадової особи із запитом.
– Медичну інформацію не можуть бачити менеджер закладу, в якого немає медичної освіти, працівник рецепції без медосвіти, працівник бухгалтерії, відділу кадрів і так далі. Тобто бачать виключно люди з лікарськими спеціальностями, – додав Дмитро Черниш.
Якщо пацієнт чи уповноважений працівник медзакладу з таким доступом, виявили в записах недостовірну інформацію, то вони мають право особисто звернутися до людини, яка її внесла, щоб замінити на достовірну.
Водночас, пояснюють у службі, такі зміни створюються як новий запис із поміткою про помилковість попереднього запису. «Початковий зміст інформації, що міститься у медичному записі, …зберігається у центральній базі даних та не підлягає зміні чи видаленню», – йдеться у відповіді служби здоров’я.
Чи має НСЗУ реагувати на інформацію про ймовірні фальсифікації в електронних системах обліку, отриману від пацієнтів чи під час моніторингу, чи від медіа? Якщо має, то яким чином?
«НСЗУ має реагувати та реагує на інформацію про ймовірні фальсифікації в електронних системах обліку, в тому числі і шляхом опрацювання скарг пацієнтів», – повідомляють у службі. Але за умови, що заклади, на які пацієнт скаржиться, мають з нею договір.
Тоді НСЗУ звертається до медичного закладу із запитом «перевірити відомості щодо ймовірно фіктивної інформації» в особистому електронному кабінеті пацієнта та виправити її.
Служба здоров’я «опрацьовує випадки можливої фальсифікації медичних записів» лише в контексті дотримання умов договору та наскільки достовірні дані для оплати послуг, які заклад передає до служби у звітах.
Розслідуванням фальсифікації документів як кримінального правопорушення займається поліція і Державне бюро розслідувань, пишуть зі служби: «Пацієнти або інші особи, які мають докази таких дій, мають право звернутися із відповідною заявою».
Чи реагує НСЗУ на випадки мобінгу (цькування) в медичних закладах, як саме і як до них ставиться, якщо такі випадки належать до її сфери впливу й комунікації з медзакладами чи повноважень? Якщо не належать, то хто має їх розслідувати і куди/кому працівникам медзакладів треба скаржитися на мобінг?
«Захист трудових прав, включаючи протидію мобінгу, належить до компетенції Державної служби України з питань праці. Працівники, які вважають себе жертвами мобінгу, мають звертатися зі скаргами саме до Держпраці та/або суду. Також працівники можуть звернутися до власника медичного закладу – органу місцевого самоврядування», – відповіли зі служби.
За інформацією аналітичної системи «YouControl», Управління Держпраці у Рівненській області з січня 2022 року як юридична особа перебуває у стані припинення. Натомість рівняни можуть звертатися до Управління інспекційної діяльності у Рівненській області: 33028, м. Рівне, вул. Казимира Любомирського, 7 (колишня Лермонтова), e-mail: [email protected], експрес-консультація за номером: (096) 354-66-91.
Власник медичного закладу – це місцева рада. У випадку з рівненським пологовим – Рівненська міська рада.
Загалом із описаного складається враження, ніби Національна служба здоров’я у конкретному випадку з пологовим мало впливає на його внутрішню політику й діяльність, окрім реагування на скарги пацієнтів.
«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».
Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, 50 гривень на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184
Замість обіцяного швидкого відновлення після нескладної операції на коліні, 27-річна мешканка Клевані Оксана Мільчук вже сім місяців живе по лікарнях, перенесла 13 операцій і витратила …
Під час роботи над розслідуванням «“Хай він уб’є одну-дві дитинки, я його посаджу”: історія медичних поборів і цькування у рівненському пологовому» «Четверта влада» звернулася до …
Директор Рівненського обласного протипухлинного центру Григорій Максим’як написав заяву на звільнення. Голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш у своєму телеграм-каналі сьогодні повідомив, що заяву підписав. …