Републікація матеріалу «Четвертої влади» від 21 серпня 2026 року
Від штрафу до 34 тисяч гривень до ув’язнення на два-шість років із позбавленням права займати певні посади до п’яти років — таке покарання може бути за побори в медичних закладах, якщо законопроєкт №15298 про зміни до статті 184 Кримінального кодексу проголосують у Верховній Раді.
Нині відповідальність за порушення пацієнтських прав на безоплатну медичну допомогу — це максимально 1 тисяча 700 гривень штрафу або пробаційний нагляд до двох років.
«Четверта влада» системно висвітлює порушення прав пацієнтів на безоплатну медичну допомогу в рівненських медичних закладах. Прочитати ці матеріали можна за тегом медичні побори.
Законопроєкт №15298 з’явився у Верховній Раді на початку червня 2026 року. Юристка проєкту «Свої люди» «Bihus.Info» каже, що документ може лежати там довго.
І поки він перебуває на ознайомленні в Комітеті Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, пояснимо його суть, хто й навіщо його зареєстрував і як його появу прокоментували в Національній службі здоров’я України (НСЗУ) та в Комітеті з питань здоров’я нації ВРУ.
Про медичні побори заговорили у Верховній Раді
У жовтні 2025 року на сайті Верховної Ради України з’явилася новина про засідання Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування. На ньому обговорили, зокрема, й заборону благодійних внесків у медичних закладах.
Голова Комітету Михайло Радуцький сказав на засіданні, що у лікарнях варто заборонити так звані благодійні внески, під виглядом яких у пацієнтів вимагають гроші за послуги, вже оплачені державою через Програму медичних гарантій.
«За повідомленнями пацієнтів, “благодійні внески” в лікарнях часто перетворюються на примусові платежі, без яких неможливо отримати медичну допомогу, навіть оплачену державою», — йдеться в матеріалах засідання.
Національна служба здоров’я України (НСЗУ) на наш запит повідомила, що з 2020 року і до початку серпня 2026-го пацієнти з усієї країни надіслали до служби 4 тисячі 479 скарг про вимагання грошей. Зокрема, 94 скарги — на медзаклади Рівненщини.
Окрім Михайла Радуцького, на згаданому засіданні комітету Верховної Ради з-поміж інших були присутні міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, голова НСЗУ Наталія Гусак та представники Національної поліції.
«Як повідомив начальник відділу протидії злочинам у медичній галузі, полковник поліції Олександр Радецький, виявлено випадки примушування пацієнтів оплачувати послуги, вже профінансовані державою. Такі схеми реалізовуються через аптеки, фізичних осіб-підприємців та благодійні фонди.
Зокрема, заклади надають недостовірну інформацію, приховують наявні матеріали, штучно створюють черги та скеровують пацієнтів до підрядників за додаткову оплату», — йдеться в матеріалах засідання.
«Разом із Нацполіцією, МОЗ і НСЗУ домовилися підготувати зміни до Кримінального кодексу, які реально заборонять побори з пацієнтів», — таким був результат засідання щодо медичних поборів.
Ми запитали про зроблене — нам відповіли
Через пів року, 19 травня 2026-го, журналістка «Четвертої влади» написала в Комітет з питань здоров’я нації звернення з двома запитаннями:
- які кроки вже зробив комітет, щоб подолати в медзакладах порушення пацієнтського права на безоплатне медичне обслуговування за державною програмою медичних гарантій?
- на якому етапі підготовка змін до Кримінального кодексу, спрямованих на заборону медичних поборів у державних та комунальних медичних закладах?
До запитань журналістка додала п’ятнадцять посилань на публікації та розслідування «Четвертої влади» у 2021–2025 роках про випадки неправомірних оплат у рівненських медичних закладах.
Зокрема й історії про так звану інформовану згоду в обласній лікарні, про платну гістологію в Рівненському обласному протипухлинному центрі й про те, як у міському пологовому будинку за допомогою нібито благодійних внесків навчилися фактично обманювати як пацієнтів, так і службу здоров’я.
16 червня 2026-го ми отримали відповідь за підписом голови комітету Михайла Радуцького.
У ній посадовець подякував «за небайдужість до суспільно важливих питань» і повідомив, що 5 червня група народних депутатів передала до Верховної Ради законопроєкт №15298 про зміни до статті 184 Кримінального кодексу щодо права на безоплатну медичну допомогу і що головним з його опрацювання визначили Комітет з питань правоохоронної діяльності.
Хто і чому подав законопроєкт
За інформацією з сайту Верховної Ради, ініціатори законопроєкту — народні депутати Михайло Радуцький, Максим Павлюк, Олег Бондаренко, Лада Булах та Андрій Клочко. Усі — з партії «Слуга народу».
У пояснювальній записці до законопроєкту, зокрема, написали, що «за інформацією Національної поліції України, чинні санкції за незаконну вимогу сплати коштів є непропорційно низькими та розцінюються як кримінальний проступок, що унеможливлює проведення негласних слідчих (розшукових) дій або здійснення контролю за вчиненням злочину», бо такі дії проводяться лише у випадках тяжких та особливо тяжких злочинів.
Тож народні депутати пропонують встановити повноцінну кримінальну відповідальність за порушення права пацієнта на безоплатну медичну допомогу,
бо вважають, що так можна буде захистити пацієнтські права й запобігати протиправним вимаганням, в тому числі й «у вигляді благодійного внеску, пожертви або іншого платежу».
Що пропонують змінити
Народні депутати запропонували розширити й конкретизувати поняття незаконної вимоги оплати і відповідальності за неї.
Так, незаконно вимогою оплати у законопроєкті називають, зокрема, і благодійні внески, пожертви або інші платежі, якщо вони беруться за медичну послугу, лікарські засоби, медичні вироби, які вже і так безкоштовно надаються за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення чи іншими програмами за рахунок державного чи місцевих бюджетів.
Фактично, законодавці пропонують чітко окреслити: якщо лікарня, наприклад, має договір з НСЗУ і певні послуги пацієнтам вже оплачує держава, то вимога до пацієнта оплатити за ці ж послуги так званим благодійним внеском чи пожертвою — це злочин.
Проте самі по собі благодійні внески та пожертви, якщо вони дійсно добровільні та не передбачають фіксованих сум та вимог їх сплатити, порушенням закону не є.
Законопроєкт №15298 пропонує у двадцять разів збільшити штраф за незаконну вимогу оплати та передбачити як вид покарання позбавлення волі від двох до шести років із позбавленням права займати певні посади до п’яти років.
Більш детальні формулювання — в таблиці нижче, яку ми склали за матеріалами порівняльної таблиці до законопроєкту з сайту Верховної Ради.
| Порівняльна таблиця до проекту Закону України «Про внесення змін до статті 184 Кримінального кодексу України щодо права на безоплатну медичну допомогу» | |
| Як є зараз | Які зміни пропонують |
| 1. Незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров’я — карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн) або пробаційним наглядом на строк до двох років. | 1. Незаконна вимога оплати (в тому числі у вигляді благодійного внеску, пожертви або іншого платежу) за медичну послугу та/або лікарські засоби та/або медичні вироби, які надаються за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, іншими програмами за рахунок державного та/або місцевих бюджетів, та за рахунок інших джерел не заборонених законодавством, або відмова у наданні таких послуг, лікарських засобів, медичних виробів у звʼязку з незаконною вимогою їх оплати — |
| карається штрафом до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 тис.грн) або пробаційним наглядом на строк від трьох до п’яти років, із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого. | |
| 2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, якщо вони заподіяли матеріальну шкоду у великих розмірах*, або спричинили істотну шкоду здоров’ю потерпілого, — караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. | |
| 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони заподіяли матеріальну шкоду у особливо великих розмірах**, або спричинили смерть чи тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від трьох до п’яти років. | |
| 2. Незаконне скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров’я — карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років. | 4. Незаконне скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров’я — карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років. |
| *У цій статті матеріальна шкода вважається завданою у великому розмірі, якщо її розмір становить 1700 грн і більше. | |
| **Шкода, завдана в особливо великому розмірі — якщо її розмір становить 4250 грн і більше. | |
Чинна стаття 184 Кримінального кодексу України також передбачає відповідальність за незаконне скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров’я.
У законопроєкті №15298 ця частина залишається незмінною. Як є штраф до 17 тисяч гривень або виправні роботи до двох років чи пробаційний нагляд до трьох, так і залишається.
Запропоновані зміни — позитивний момент, але з нюансами
Ми звернулися за роз’ясненням до юристів проєкту «Свої люди» «Bihus.Info». Запитали, чи цей законопроєкт дійсно запобігає незаконним медичним поборам у вигляді благодійних внесків, чи можна вважати, що він їх прямо забороняє і чи є ризики ігнорування цих майбутніх норм (за умови, що Верховна Рада за них проголосує і вони стануть чинними).
Координаторка проєкту Єлизавета Середіна пояснила:
- запропоновані зміни дійсно запобігають медичним поборам більше, ніж поточна редакція Кримінального кодексу;
- проте ризик ігнорування закону є. Бо «через брак ресурсів (часових, людських, фінансових), а також через власну корумпованість правозастосовні органи не можуть стовідсотково забезпечити реалізацією таких норм. З іншого боку, саме пацієнти (потенційні потерпілі) мають свідомо ставитись та реагувати на таку вимогу. Адже виявити такі випадки без їх активної позиції вкрай складно, а то й не можливо».
Єлизавета Середіна вважає: технічно запропоновані зміни — позитивний момент. Уточнення самого поняття незаконної вимоги оплати відкине сумніви слідства й суддів та зніме частину адвокатських заперечень під час кваліфікації правопорушення. Проте, як і раніше, треба мати докази, що платіж не був добровільним, а умовою надання медичної послуги.
Як скаржитися до НСЗУ на вимагання грошей чи купівлю ліків в медзакладах, ми розповіли в публікації «Примусова благодійність заборонена…».
Також Єлизавета Середіна зауважує, що законопроєкт №15298 ще не виносився на голосування, навіть у першому читанні. І, фактично, може так пролежати в Верховній раді тривалий час. Якщо ж народні депутати проголосують його в першому читанні, то до другого і в цілому він може бути зовсім іншим, ніж ми зараз бачимо.
Від яких запитань у Комітеті й НСЗУ ухилилися
Станом на 19 серпня 2026 року, за інформацією з сайту Верховної ради та з відповіді на наш запит, законопроєкт №15298 вже більше двох місяців перебуває в Комітеті з питань правоохоронної діяльності.
«Наразі… опрацьовуються …пропозиції та зауваження до законопроекту», — йдеться у відповіді на запит із підписом голови Комітету з питань здоров’я нації Михайла Радуцького.
На запитання, чи можливий виступ Михайла Радуцького на підтримку цього законопроєкту у ВРУ і чи вплинули на його появу журналістські матеріали про медичні побори, відповіді ми не отримали.
НСЗУ також не відповіла прямо на запитання про її роль в появі законопроєкту №15298, чи стежать там за його просуванням і чи може голова служби підтримати його з трибуни у Верховній Раді. Написали, що питання встановлення відповідальності — поза її межами.
«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».
Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку посильну для вас суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184
Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693
А також підписуйтесь на канали «Рівненських лікарень» у фейсбуці, телеграмі, інстаграмі.
