Ветеранський простір — на другому поверсі, ліфти — за картками: як працює новий хаб у міській лікарні Рівного

Осередок працює за принципом «єдиного вікна» для медичного та соціального супроводу. Фото Ярослава Вінника

У серпні 2026 року у Центральній міській лікарні Рівного офіційно запрацював Простір турботи про ветеранів та ветеранок. Попри заявлену інклюзивність хабу, який працює за принципом «єдиного вікна» для медичного та соціального супроводу, у пацієнтів та відвідувачів виникли запитання щодо його розташування на другому поверсі та доступу до ліфтів. Ми особисто відвідали заклад, перевірили умови безбар’єрності та поспілкувалися з працівниками простору, щоб з’ясувати, як функціонує осередок і як вирішуватимуть проблему з доступністю.

Супровід військових: від оформлення документів до походу до лікаря

У серпні 2026 року на другому поверсі Центральної міської лікарні Рівного, що на вулиці Миколи Карнаухова, 25-А, офіційно запрацював Простір турботи про ветеранів та ветеранок. 

Дістатися до хабу можна двома шляхами: через терапевтичний корпус (на першому поверсі якого розташоване відділення екстреної медичної допомоги) або через будівлю відновного лікування (де відділення травматології та ортопедії).

Потрапити до хабу можна через травмпункт у Центральному корпусі міської лікарні. Фото Ярослава Вінника

Простір турботи працює з понеділка по п’ятницю, з 08:00 до 17:00 (обідня перерва: 12:00–12:30).

З питань роботи хабу можна звернутися до головної фахівчині зі супроводу Ірини Поспєхової за номером: +38 (067) 661-20-20.

Фахівці простору комунікують з іншими установами, щоб ветеранам не доводилося самостійно їздити містом до управлінь соцзахисту, Пенсійного фонду чи міграційної служби. 

За словами заступниці медичного директора з експертизи тимчасової непрацездатності Раїси Харитонюк, фахівці можуть консультувати військових щодо переведення з інших областей та оформлення документів навіть у неробочий час у телефонному форматі. 

Заступниця головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності Раїса Харитонюк. Фахівчиня консультує військових щодо переведення з інших областей та оформлення документів. Фото з сайту Центральної міської лікарні.

Військовим допомагають відновлювати втрачені документи, зокрема паспорти та банківські картки. 

Окрім того, як розповіла головна фахівчина зі супроводу у Просторі турботи про ветеранів та ветеранок Ірина Поспєхова, працівники лікарні часто зв’язуються з військовими частинами, щоб отримати довідки про обставини поранення, які часто надсилають поштою безпосередньо у заклад.

Головна фахівчиня зі супроводу Ірина Поспєхова, зокрема, допомагає військовим відновлювати втрачені документи та отримувати довідки про обставини поранення від військових частин. Фото з фейсбук-сторінки Центральної міської лікарні

Щодо кількості персоналу, залученого до роботи з ветеранами, то директор Центральної міської лікарні Юрій Ординський зазначає:

«На сьогодні є працівник супроводу ветеранів (має на увазі Ірину Поспєхову — Ред.). Працює один працівник, але також до нього дотичні дуже багато працівників нашого закладу. Передусім це центр ментального здоров’я. Це два координатори, які відповідають за всю роботу з військовослужбовцями. Це мої заступники та завідувачі відділень. А також психологи, які працюють в інших центрах наших підрозділів. Також за потреби долучається одна медична сестра, медичний директор, зокрема і я».

Директор Центральної міської лікарні Юрій Ординський каже, що лікарня профінансувала до 30% вартості облаштування ветеранського простору. Решту коштів надали в межах проєкту Rehab4U. Фото з сайту «Четвертої влади»

Для уникнення черг у реєстратурі у лікарні організували окреме віконце для військових та учасників бойових дій. За потреби лікарі приходять для консультацій безпосередньо у ветеранський простір, або ж працівники хабу особисто супроводжують пацієнтів кабінетами.

Слова адміністрації про такий формат роботи підтверджує і заступник керівника Координаційної ради учасників бойових дій та сімей загиблих Віктор Кошкін, який відвідував простір.

«Значить, поспілкувався з фахівцем (з Іриною Поспєховою – Авт.). Фахівця всі дуже хвалять, починаючи від Королюк (Лілія Королюк – медична директорка Центральної міської лікарні. – Авт.), закінчуючи хлопцями. А там справді дуже добре зроблено, тісне спілкування».

Головна медична сестра Центральної міської лікарні Юлія Морозовська зауважує, що цивільні у чергах часто не пропускають військовослужбовців.

«“А мені треба. Я — пенсіонер, мені важко стояти”. А те, що це стоїть з больовим синдромом військовий з офіційним посвідченням УБД, нікого не цікавить», – обурюється Морозовська. 

Головна медична сестра Центральної міської лікарні Юлія Морозовська. Фото з сайту Центральної міської лікарні

Військово-лікарська комісія при закладі також змінила підхід до роботи. Огляди поранених, яких привозять з інших регіонів, проводять безпосередньо біля їхніх ліжок. Після цього ухвалюють рішення щодо подальшого лікування, відпустки або ж відправлення на лікування за кордон.

Доступність ліфтів та карткова система

Хаб розташований на другому поверсі. І попри інклюзивність самого простору, доступ до нього ускладнений картковою системою ліфтів.

Тимчасові картки видають лише деяким пацієнтам стаціонару, які пересуваються на кріслах колісних. Іншим доводиться звертатися до персоналу на медичних постах. Або ж йти сходами.

«На всіх входах є кнопки виклику, є виклик персоналу, весь персонал навчений і надає доступ до ліфта за потреби», — стверджеє директор Центральної міської лікарні Юрій Ординський. Фото Ярослава Вінника

Юрій Ординський пояснює розміщення хабу на другому поверсі загальною стратегією розвитку закладу до 2030 року. Щодо обмежень у користуванні ліфтом директор стверджує:

«Щоб дібратись до ветеранського простору безбар’єрним шляхом, у нас є принаймні два маршрути, які працюють і абсолютно доступні для маломобільних груп населення. І це не тільки для ветеранів, ветеранок, а для будь-кого. Ліфти є головними артеріями для наших пацієнтів. Відповідно, є картковий доступ, трішки обмежений для пацієнтів, які не мають обмежень щодо маломобільності».

Відмовлятися від карток адміністрація поки не планує:

«Це контрольований процес. На всіх входах є кнопки виклику, є виклик персоналу, весь персонал навчений і надає доступ до ліфта за потреби», — коментує Юрій Ординський.

Як виглядає хаб: зона відпочинку та інклюзивність

Вхід до «Простору турботи про ветеранів та ветеранок» на другому поверсі Центральної міської лікарні Рівного. Фото Ярослава Вінника
Відкрита зона ветеранського простору та місце для персональних консультацій. Приміщення адаптоване для вільного пересування пацієнтів на кріслах колісних: широкі проходи без порогів між усіма приміщеннями. Фото Ярослава Вінника

Простір розділений на відкриту зону, кімнату емоційного відновлення та кабінет для індивідуального супроводу. Приміщення повністю адаптоване для пересування на кріслах колісних. 

Зона дозвілля у хабі. Військовослужбовці можуть використовувати цей простір для спілкування між собою та психологічного розвантаження. Фото Ярослава Вінника

Тут ветерани можуть випити кави, почитати книги, скористатися настільними іграми чи поспілкуватися між собою. У визначені дні на базі простору працюють психологи та проводять сеанси арттерапії.

Інклюзивний санвузол, облаштований для потреб маломобільних пацієнтів. Приміщення оснащене спеціальними поручнями для візків та кнопкою екстреного виклику персоналу. Фото Ярослава Вінника

Поруч з осередком облаштований спеціалізований інклюзивний санвузол, який переобладнали зі звичайного туалету, розширивши доступ для візків. Санвузол оснащений кнопкою екстреного виклику.

Як зазначає головна медсестра Юлія Морозовська, якщо пацієнту стане зле, виклик надходить безпосередньо на телефон фахівчині із супроводу.

«Будь-хто може прийти з будь-якими питаннями. Тобто можна і з вулиці приходити. Це приміщення зроблено не тільки для тих, хто лежить в стаціонарі. Це для всіх», – каже Юлія Морозовська.

У майбутньому лікарня планує розширювати безбар’єрне середовище за власний рахунок.

«Простір турботи про ветерана – це один із стратегічних напрямків не тільки для нашої лікарні, а й для нашого міста. І він не є як самостійною одиницею, це доповнення до всього комплексу надання допомоги нашим ветеранам, куди входять і центр ментального здоров’я, і реабілітаційні відділення як стаціонарного, так і амбулаторного типу. Це безбар’єрний простір на нашій території, це безбар’єрний простір, який буде входити в проєкт реконструкції поліклініки — з інклюзією, з новими ліфтами. І все це є в планах, найближчим часом ми готові реалізовувати», — підсумовує Юрій Ординський.

Як створювали простір та хто фінансував

Простір турботи про ветеранів та ветеранок створили за підтримки міжнародного грантового проєкту «Реабілітація в Україні (Rehab4U)», який впроваджується організацією «Momentum Wheels for Humanity» у співпраці з Міністерством у справах ветеранів та Міністерством охорони здоров’я України. 

Офіційне відкриття відбулося 7 серпня цього року, приїздив на нього міністр у справах ветеранів Віталій Кім. 

Як розповів директор Центральної міської лікарні Юрій Ординський, облаштування хабу відбувалося на умовах співфінансування:

«Це три приміщення: інклюзивний санвузол, простір, де проводяться персональні консультації, і загальний простір. До 30% коштів виділила лікарня з загального фонду, решту – безпосередньо Держдепартамент США через Rehab4U».

Загалом на Рівненщині функціонують три Простори турботи про ветеранів та ветеранок. Перший такий осередок запрацював у регіоні в грудні 2025 року на базі Рівненської обласної клінічної лікарні імені Юрія Семенюка. Другий відкрили в лютому 2026 року у Вараській багатопрофільній лікарні. Хаб у Центральній міській лікарні Рівного, який розпочав роботу в серпні 2026 року, став третім подібним закладом в області.


Підписуйтесь на канали «Рівненських лікарень» у фейсбуцітелеграміінстаграмі.

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців на фронті, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив’язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

До 300 тисяч доларів – на проєкти з протезування та реабілітації ветеранів та поранених цивільних

В Обласному центрі реабілітації, що діє на базі Рівненської обласної клінічної лікарні імені Юрія Семенюка. Фото – Rokl.rv.ua

IREX збирає до 26 січня 2026 року заявки на грантове фінансування по проєктах з протезування та реабілітації. Оберуть і підтримають фінансово 2 проєкти, спрямовані на розвиток системи протезування та реабілітації для ветеранів і цивільних, які зазнали поранень внаслідок війни.

Хто може подаватись: громадські та благодійні організації, благодійні фонди, консорціум організацій громадянського суспільства із чітко визначеними ролями, обов’язками та частками бюджету.

Пропозиції проєктів та бюджети повинні включати, але не обмежуватися такими заходами:

  • навчання щонайменше 200 медичних фахівців (протезистів-ортезистів, спеціалістів з реабілітації та психічного здоров’я, а також інших відповідних фахівців, таких як медсестри та сімейні лікарі) з ключових тем, включно із застосуванням мультидисциплінарного підходу;
  • проведення тренінгу для тренерів (ToT) для щонайменше 12 протезистів-ортезистів, спеціалістів з реабілітації, психічного здоров’я або інших медичних фахівців із щонайменше п’яти областей України;
  • посилення співпраці між членами мультидисциплінарних команд у щонайменше п’яти медичних закладах України шляхом впровадження спільних спеціалізованих навчальних програм для медичних працівників;
  • проведення комплексної оцінки прогалин у законодавстві та політиках;
  • розвиток спроможності щонайменше одного навчального закладу, що готує фахівців у сфері протезування та/або реабілітації для надання сучасного та якісного навчання майбутнім і діючим спеціалістам.

Розмір гранту: до 300 тисяч доларів США.

Термін подачі: 26 січня 2026 року.

Дізнатися більше та подати заявку за посиланням.